Владимирский собор в Киеве
Информация - Архитектура
Другие материалы по предмету Архитектура
наті, видатних людей, а також немало простого люду. ГОЛОВНА ІДЕЯ Головна ідея внутрішнього убранства, в тім ліку і розписів Свято-Володимирського собору у Києві - це почуття радісності виконання синовнього обовязку і легкості тягара Христового. У Володимирському соборі ми можемо бачити тлумачення мученичества та подвижництва як вільної та радісної синовньої довіри до волі Отця, як одого із способів пошуку істини та приєднання до неї.
2. ТЕМИ ЗОБРАЖЕНЬ
ВНУТРІШНЬОГО УБРАНСТВА СОБОРУ
Згідно з ухваленим Православним Синодом проектом розписів Володимирського собору, були відображені такі теми: біблійна історія Старого Заповіту: Дні Творення світу, Адам і Єва, пророки; біблійна історія Нового Заповіту: Земний шлях Ісуса Христа, апостоли; церковна історія: святителі Вселенської церкви, святителі Руської церкви; Діла спасіння нашого.
ХУДОЖНИКИ
Для розписів Володимирського собору були запрошені найкращі майстри релігійного живопису, того часу. Всі вони зарекомендували себе талановитими митцями, непересічними особистостями. Кожен із них вистраждав свій шлях у мистецтві, завоював моральне право приймати участь у розписах Володимирського собору.
А.В.Прахов
Керівником робіт по оздобленню Володимирського собору був призначений професор мистецтв Адріан Вікторович Прахов, який показав себе видатним майстром своєї справи. Адріян Вікторович Прахов народився 1846 року в містечку Мстиславль у Білорусії.
Професор Прахов " автор досліджень з історії мистецтва Київської Русі, авторитет з давніх памяток церковної архітектури. Ще до розписів Володимирського собору А-В.Прахов поєднав своє імя з Києвом. Це він відкрив фрески 12 ст. у Кирилівській церкві, для відновлення яких запросив М.Врубеля. Цікавився професор А.В.Прахов українською культурою, українознавством. Так, зокрема, А.В. Прахов - автор однієї з перших публікацій про мистецьку спадщину Т.Шевченка.
В.М.Васнєцов
В.М Васнєцов був водночас і художником, і священником. Він народився 1848 року в родині бідного сільського священника. Вчився у семінарії, малював. Його талант не залишився непомітним і йому порадили пройти навчання у Петербурзькій Академії Художеств.
У своїй творчості художник Васнєцов звертався до минулого свого народу, історичних та билинних тем. Його картини Витязь на розпутті, Битва скіфів, Після побоїща Ігоря Святославича з половцями, Альонушка, Три царівни підземного царства та інші роботи виявляли силу художньої експрессії, оригінальність задуму, сміливу фантазію митця. Тому запрошення В.М.Васнєцова розписувати Володимирський собор не було випадковим. Він готувався до цієї роботи всім своїм попереднім життям. Робота по оздобленню Свято-Володимирського собору стала новим етапом у творчоссті художника. З 1885 року, коли художник був запрошений у Київ, він віддався своїй справі з такою самою щиросердністю, з таким же неслабІючим натхненням, з яким зображувані ним святителі і подвижники служили Богові.
В.М. Васнєцов - талановитий митець, освічений священник, своєю творчістю зіграв першу скрипку в оркестрі. Він задав тон усьому внутрішньому убранству собору, визначив рівень його оздоблення - мистецьки талановитий і канонічне беззаперечний. У розписах Васнєцовим збережені найважливіші візантійські традиції, такі, як: деяка умовність техніки, композиції і самих образів. На його іконах людина дещо стилізована, але, водночас, це реалізм, який дає живих людей. При цьому художник більш за все шукає внутрішньої правди цих людей, сенсу та значення тієї духовної ідеї, яку вони несуть. Талант, майстерність та глибою й різнобічні знання зіграли тут свою роль - фігури в його зображенні водночас і стилізовані, і реалістичні. Вони намальовані так, що ми зразу скажемо, що це постаті святих, але водночас вони реалістичні: можна розпізнати риси живих людей. Пензлю В.М.Васнєцова належать найввдатніші і найбільші роботи в Свято-Володимирському соборі. Це ікони в іконостасі, запрестольний образ Богородиці, зображення святих і святителів: апостоли Андрій Первозваний і Павло, князь Володимир, княгиня Ольга, Нестор Літописець, Аліпій, князі Борис і Гліб - усього 15 картин та ЗО окремих фігур, а крім того, медальйони та орнаменти. Загалом за 11 років напруженої праці він розписав у соборі близько 2000 м кв.
М.В.Нестеров
Михайло Васильович Нестеров закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури і Петербургську Академію Мистецтв. Його приваблювала духовна тематика, на яку були написані такі картини: Видіння отрокові Варфоломею, Великий постриг, та інші. М.В.Нестеров виявив себе видатним портертистом, зокрема його пензлю належать портрети артистки М.К.Заньковецької, художника М.Ярошенка. Дуже ніжно і тонко художник Нестеров з його витончено-стилізованими зображеннями святих і праведників виконав: Різдво Христове, Богоявлення, Воскресіння Христове, св.Кирил, св.Мефодій, св. Великомучениця Варвара, та Інші, загальним ліком, -19.
В.А.Котарбтський
Художник Вільгельм Олександрович Котарбінський народився 1849 року в польському місті Неборуві. Навчався у Варшавській художній школі. Римській академії св.Луки, потім у Петербурзькій Академії Мистецтв, де згодом був обраний її академІком- Нензлю В.А.Котарбінського належать картини у плафонах Володимирського собору: Четвертий день творення, Пятий день творення,