Вільний ринок
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Вільний ринок
Нові технології, глобалізація і вільний ринок. Існують два фундаментальні процеси, які формують нашу реальність: технологічна революція і глобалізація, які є наслідком технологічних змін і впливають на сьогоднішній соціальний лад.
Причин розпаду індустріалізму дуже багато. Одна з найголовніших - цивілізаційний розвиток, зокрема наукові і технологічні відкриття, які викликали в найрозвиненіших суспільствах, починаючи з сімдесятих років, істотні технологічні зміни. Потім відбулися глибокі і всеосяжні зміни. Вони викликали інтенсивну і складну кризу, яка дуже стрімко розрослася.
Відношення до наслідків цієї кризи загалом підпадають під три групи:
- Песимістична і катастрофічна;
- Оптимістична: передбачливий прогрес і краща долю як для індивідуумів, так і для суспільств;
- Невизначена.
Сьогодні існує ситуація дуже серйозної кризи, яку можна порівняти за масштабом з тією, що була викликана індустріалізмом, хоча іншої по суті. Це дійсно той випадок, коли, стверджує 3. Бауман, ми є свідками розпаду традиційного соціального порядку. Мир перестав бути однозначним для людей, суспільство теж неоднозначно по суті. І таким воно буде. Це є наслідком процесів, викликаних інформаційною революцією. Людям доведеться вчитися співіснувати з цією неоднозначністю.
Сьогодні завдяки новим технологіям велика частина Валового національного продукту не виробляється сільським господарством (як тисячу років тому) або промисловістю (як було за часів розквіту капіталізму), а є обробкою інформації. Тому вся традиційна структура промисловості значно програє і така ситуація повинна викликати значні трансформації в соціальній структурі та в інституційному порядку, особливо в державі.
Іншим чинником сучасної кризи є глобалізація. Коріння цього процесу також у розвитку нових технологій (хоча, звісно, не тільки вони винні). Держава, яка у минулому виконувала роль захисника і посередника у стратегічному компромісі, зараз знаходиться поміж все більш розєднаних, менш численних і дуже слабких найманих працівників, з одного боку, і партнером, який стає все більш могутнім і якого досить складно визначити. І завдяки створенню глобальних ринків - таким, що має великий ступінь свободи, знаходиться поза юрисдикцією і дуже часто поза контролем і впливом окремих держав. Через це немає нічого незвичайного в тому, що держава слабкіша за корпорацію, яка працює на її території, та неспроможна виконувати роль посередника і захисника історичного компромісу.
Побічне зауваження: ситуація в малих державах насправді ще складніша. їм доводиться захищати свій внутрішній соціальний і економічний баланс у ситуації гри з глобалізованим і більш вільним ринком, який частково є "вільним", а частково - це "шахівниця" для наймогутніших держав, які все ще мають досить значний вплив на міжнародні корпорації.
Якщо ідея вільного ринку пропонувалася в 19-му столітті, то було зрозуміло, що ринок як частина національної держави має бути вільним від держави та політичної влади. Соціальні революції, економічні кризи - локальні та глобальні, війни, тоталітарні системи й інші форми радикалізму виступали доказами даної ідеї, і це повністю підтвердилося на останній стадії індустріалізму. Що означає: ринок "вільний"? Нам відомо, що він вільний від національної держави, але ринок не є субєктом, який може володіти характеристиками свободи. Це соціальна сфера, де вирішуються конфлікти між ведучими дійовими особами економічних стосунків. Ринок не може бути вільним, але його учасники можуть реалізовувати свої інтереси - більшою чи меншою мірою.
Якщо на ринку існує компроміс між головними соціальними силами і держава його охороняє, тоді гасло "вільний ринок" є неправдивим та означає, що хтось із учасників не задоволений формою компромісу як такою, але говорити про це відкрито не хоче. Цей компроміс перервав трагічну нитку двох століть історії нашої земної кулі, особливо Європи. Це не було несподіваним успіхом, а мудрістю, купленою за кров і страждання мільйонів. Вільний ринок - це утопія, від якої капіталізм завдяки своїй здібності до навчання зараз виліковується. Утопія, яка виявилася помилковою скрізь, де її застосовували, оскільки вона більше ніде не існує. Компроміс останньої фази капіталізму, тобто ідея соціальної держави, не такий утопічний, як зазвичай вважають, а є реальним результатом процесу навчання - проб і помилок, що триває близько двох століть.
Можливо, це той самий випадок, коли компроміс у деяких країнах не спрямований на користь найнятих робітників. Можливо, наприкінці сімдесятих років система держави загального добробуту коштувала занадто багато, особливо з економікою, що ставала все слабкішою (хоча це не очевидно. Можливо, це деморалізувало найманих робітників. Можливо, в майбутньому це необхідно змінити. Але треба мати на увазі: зміною потрібно обережно керувати, щоби не створити новий конфлікт - найважливіших соціальних класів сьогодення з іншими гравцями соціальної гри. Вихід із положення - не "вільний ринок", а яка-небудь форма справжнього балансу інтересів.
Існує дві причини того, чому питання вільного ринку зараз знову актуальне. По-перше, технологічні зміни похитнули положення найманих робітників. По-друге, процеси глобалізації звільнили капітал, що зміцнився в результаті глобальної концентрації, від держави, яка слабшає.
Ми повинні усвідомлювати наслідки цих змін, такі як вищезгадуване осл?/p>