Виховання як педагогічна категорія
Контрольная работа - Педагогика
Другие контрольные работы по предмету Педагогика
Зміст
Вступ
1. Зміст педагогічного поняття виховання як суспільно-історичного явища
2. Теорія виховання як наукова і навчальна дисципліна
Висновок
Список джерел
Вступ
Тема контрольної роботи Виховання як педагогічна категорія.
Термін виховання в історії мав різні прояви і тлумачення. У романській мові для визначення виховної діяльності використовували слово латинського походження education, у французькій - pedagogie - education, в італійській - pedagogia - educazione, у німецькій - padagogik - erziehung, у польській - edukacia і wychowania. В англійській мові термін education означає виховання водночас як діяльність і як науку про виховання, хоча в словнику англійської мови є рідко використовуваний термін pedagogics.
В українській мові виховання є похідним від слова chovati - ховати, вирощувати. В українській народній педагогіці воно спочатку вживалося у значенні оберігати (ховати) дитя від небезпеки, а згодом почало означати вирощувати дітей, навчати правил доброї поведінки. Пізніше його стали тісно повязувати з поняттям навчати і часто використовували як рівнозначні. Ототожнення процесів навчання і виховання призвело з часом до дублювання понять освіченість і вихованість. Нерідко вихованою людиною вважають людину освічену, що по суті неправильно.
Мета роботи - виявити поняття терміну виховання та розкрити тему теорію виховання як наукової і навчальної дисципліни.
1. Зміст педагогічного поняття виховання як суспільно-історичного явища
У вітчизняній педагогіці поняття виховання відокремилося від поняття навчання у другій половині XVIII століття. В прямому значенні воно використовувалось у Статуті народних училищ в Російській імперії (1786). 1806 року це поняття було включено у словник Російської Академії.
Виховання і навчання в сучасній педагогічній науці самостійні терміни, тому що розкривають різні сфери педагогічної діяльності. ...Методика виховної роботи має свою логіку, порівняно не залежну від логіки роботи освітньої. І те, й інше - методика виховання і методика освіти, - на мою думку, становлять два розділи, більш чи менш самостійні розділи педагогічної науки. Зрозуміло, ці розділи повинні бути органічно повязані. Зрозуміло, всяка робота в класі є завжди роботою виховною, але зводити виховну роботу до освітньої я вважаю неможливим, - писав А.С. Макаренко.
Навчання - це процес опанування підростаючими поколіннями знань, навичок та вмінь, набуття професійно важливих якостей. Результатом завершеного навчання є отримання певної освіти. Відповідно, освіта буває загальною, професійно-технічною, середньою, вищою, професійною. Проблеми навчання досліджує і обґрунтовує дидактика.
Навчання, один із найважливіших компонентів вихованості людини, - фактор формування особистості, але не визначальний. Часто освічена, з багатим запасом знань людина є досить невихованою і явно відштовхує від себе оточуючих. Про це влучно сказав російський невропатолог, психіатр і психолог В.М. Бехтерев: Якщо освіта спрямована на примноження людських знань і, отже, на збільшення ерудиції, то виховання розвиває розум людини, привчаючи її до синтезу й аналізу, воно слугує облагородженню душевних почуттів і формуванню та зміцненню її волі. Звідси зрозуміло: якою б освіченою не була людина, та коли розум її не відзначається певною гнучкістю, якщо почуття її залишилися на рівні глибокого егоїзму, якщо вона, зрештою, не має і волі, то вся її освіченість з погляду загальної користі буде лише баластом, і не більше. Якщо, з іншого боку, людина з освітою протягом свого розвитку отримує невідповідне спрямування почуттів і волі, то її освіченість може стати лише засобом задоволення особистих бажань і в цьому розумінні слугуватиме лише формуванню шкідливого члена нашого суспільства.
Отже, виховання є процесом підготовки людини до сьогоднішньої та майбутньої життєдіяльності. Педагогічна категорія виховання вживається у педагогічній науці в чотирьох значеннях:
у широкому соціальному - це виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, який має не лише позитивну спрямованість. Дійсність містить конфлікти і протиріччя; тут особистість набуває не тільки позитивного соціального досвіду, але і негативного;
у широкому педагогічному - це виховна діяльність різних освітньо-виховних систем, які керуються педагогічними теоріями;
у вузькому педагогічному - це цілеспрямована виховна діяльність педагога з метою досягнення певних виховних цілей;
у гранично вузькому - це розвязання педагогом конкретної індивідуальної проблеми виховання або перевиховання.
Виховання як педагогічна категорія має три суттєвих ознаки: цілеспрямованість, яка передбачає наявність певного взірця, соціально-культурного ідеалу; відповідність процесу виховання певним соціально-культурним цінностям; наявність певної системи організованих виховних впливів; гуманність, яка передбачає орієнтацію у вихованні на загальнолюдські цінності; цілісність, неперервність і тривалість, тобто виховання має зачіпати всі сфери психіки людини, творчо формувати і всебічно розвивати їх протягом всього життя. Для реалізації цих ознак виховання має бути "комплексним, планомірним і організованим.
Виховання - це процес цілеспрямованої, систематичної, організованої і планомірної взаємодії вихователя і вихованця, пі