Виникнення Угорської Радянської республіки
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Виникнення Угорської Радянської республіки
- Розпад Австро-Угорської імперії
Розпад Австро-Угорської імперії розпад однієї з наймогутніших імперій Європи у 1918. Подія викликана Першою світовою війною та загостренням національних суперечок по всій державі між національними меншинами імперії. Внаслідок розпаду утворилися такі нові держави, як Польща, Чехословаччина, Австрія та Угорщина. Інша територія імперії була розподілена між Італією, Румунією та Югославією.
Сен-Жерменський договір констатував розпад Австро-Угорської імперії, що відбувся після капітуляції Австро-Угорщини 27 жовтня 1918 року на ряд самостійних держав Австрію (з 12 листопада 1918 року Австрійська Республіка), Угорщину, Чехословаччину, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (з жовтня 1929 року Югославія), Західно-Українську Народну Республіку.
Причини
Імперія Габсбургів, що займала велику територію в Європі включала близько 20 народів. На початку XX ст. сильно ослабла внаслідок півсторічних національних суперечок і конфліктів практично у всіх регіонах. В Галичині протистояли поляки та українці, в Трансільванії румини та угорці, в Сілезії чехи і німці, в Закарпатті угорці і русини-українці, боснійці, серби і хорвати боролися за незалежність на Балканах.
Хід подій
В січні-лютому 1918 р. по країні прокотилася хвиля страйків. Основні вимоги: припинення війни з Росією, демократичні реформи, покращення постачання харчами.
Першим збройним повстанням на Австро-Угорському флоті стало Которське, яке почалося 1 лютого в бухті Котор на узбережжі Адріатики. Почалося все з бунту на крейсері Санкт-Георг, пізніше до нього приєдналися ще 42 судна і робітники порту. Вимоги: припинення війни, сомовизначення народів імперії. 3 лютого з військово-морської бази Пула до бухти підійшли підводні човни, суходолом надійшла піхота і виступ було придушено, всіх керівників розстріляли.
В Галичині активізувався український самостійницький рух, 16 липня проведено національний український зїзд у Львові.
1 травня по всій Австро-Угорщині прокотилася хвиля демонстрацій. Продовжувалися поодинокі спонтанні військові виступи, які придушувалися. 17 червня у Відні стався голодний бунт.
В останні місяці існування імперії з армії дезиртирувало 150000 військовослужбовців. 20 серпня у Могильові-Подільському стався виступ солдат, який теж придушили. У вересні - виступ австро-угорських військ в Одесі. Згодом почалися загальнонаціональні страйки під керівництвом місцевих національних комітетів, що і було останньою причиною розпаду імперії. Розподіл кордонів і влади на півдні центральної Європи був вельми важким після листопада 1918. Після припинення роботи центрального уряду багато регіонів Австро-Угорщини зазнало вакуум влади, багато різноманітних сил намагались встати до влади--націоналісти, соціцал-демократи, комуністи. Деякі сусідні крраїни, на кшталт Румунії, спробували окупувати прикордонні області. В той же час населення зазнало нестачу продовольства і було деморалізовано людськими втратами у війні. Все це ускладнювало рішення що до майбуття націй складаючих Австро-Угорщину.
Антанта вважала за потрібне окупувати терени імперії, але не мало на це реальних військ. На Паризькій мирній коонференції дипломати мали знайти компроміс між реально існуючую владою на місцях і вимогами націоналістів та стратегічними і політичними побажаннями Антанти.
Наприклад, в ідеалі, німці та австрійці мали власноруч вирішити свою долю. Але Франція була занепокоєна можливою небезпекою Великої Німеччини. Ситуацію ускладнювало зазіхання чеських і словенських націоналістів на німецькомовні терени.
Результат угоди поховав багато очікувань. Зміни теріторіальних кордонів після І світової війни:
- Утворення незалежних Австрії і Угорщини - відмова від габсбурзького правоприємництва.
- Кордони новітньої незалежної Угорщини не включали дві третини клишнього Королівства Угорщина, в тому числі області де угорці були більшистю. Новітня Австрійська республіка мала владу тільки над німецькомовними областями, але втратила владу над деякими теренами де німців було більшість.
- Богемія, Моравія, Чеська Сілезія и західна частина Тешинського князівства, Словаччина і Карпатська Україна утворили новітню Чехословаччину.
- Галичина, східна частина Тешинського князівства, північна графство Орава і північний Спиш були надані Польші.
- Больцано Південний Тіроль и Трієст надані Італії.
- Боснія і Герцеговина, Хорватія і Славонія, Далмація, Словенія і Воєводина були приєднані до Сербії і утворили Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, пізніше Королівство Югославія.
- Трансильванія і Буковина стали частиною Румунії.
- Соціалістична революція 1919 р.
Угорська Радянська республіка (угор. Magyarorszgi Tancskztrsasg) короткотривалий комуністичний режим, який існував в Угорщині в період з 21 березня 1919 до 6 серпня того ж року. Республіка проіснувала всього чотири місяці (133 дні).
Виникнення
Основною причиною виникнення Угорської Радянської Республіки стала нездатність уряду графа Михая Каройї відродити Угорську державу і організувати соціальне та економічне життя на його території в умовах щойно закінчившийся війни і краху Австро-Угорської імперії. Після шести місяців перебування при владі, усвідомивши небажання країн Антанти в