Визначення походження дiтей
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?у вимагаСФться подача до органiв РАЦС спiльноi заяви матери дитини та чоловiка, якiй вважаСФ себе батьком цiСФi дитини. З iншого ж боку, визнання батькiвства СФ констатацiСФю факту бiологiчного батькiвства особи, яка подала заяву до органiв РАЦС. У юридичнiй лiтературi практично одностайною СФ думка про те, що визнання батькiвства вимагаСФ поСФднання природно-бiологiчного (кровного) спорiднення та вольового факторiв1. Це зумовлено тим, що мета визнання батькiвства полягаСФ у пiдтвердженнi (констатацii) вже iснуючого бiологiчного (кровного) спорiднення мiж чоловiком, якiй визнаСФ себе батьком, та дитиною. Для встановлення батькiвських правовiдносин мiж дитиною та особою, яка не СФ ii бiологiчним батьком, але бажаСФ визнати себе батьком цiСФi дитини, iснуСФ iнститут усиновлення. Однак, у звязку з тим, що закон не вимагаСФ зясування дiйсного походження дитини при подачi спiльноi заяви про визнання батькiвства, на практицi можливi випадки набуття батькiвських прав у такому порядку особою, яка бажаСФ усиновити чужу дитину. Чоловiк, який не перебуваСФ у шлюбi з матiрю дитини й вважаСФ себе батьком цiСФi дитини (ст. 127 СК Украiни), може подати до державного органу реСФстрацii актiв цивiльного стану заяву про визнання себе батьком дитини за наявностi однiСФi з наступних обставин:
мати дитини померла;
мати дитини оголошена померлою вiдповiдно до ст. 46 ЦК Украiни;
мати дитини визнана недiСФздатною вiдповiдно до ст. 39 ЦК Украiни;
мати дитини визнана безвiсно вiдсутньою вiдповiдно до ст. 43 нового ЦК Украiни;
мати дитини позбавлена батькiвських прав вiдповiдно до ст. 164 СК Украiни;
мати дитини не проживаСФ з нею не менш як шiсть мiсяцiв i не виявляСФ про неi материнськоi турботи та пiклування.
РДдиною умовою прийняття заяви чоловiка, який вважаСФ себе батьком дитини, у всiх цих випадках СФ запис про батька дитини у Книзi реСФстрацii народжень за прiзвищем матерi, а iмя та по батьковi батька дитини - за вказiвкою матерi. РЖншими словами, запис про батька дитини не маСФ правовоi пiдстави, тобто не ТСрунтуСФться нi на заявi iншого чоловiка, нi на рiшеннi суду. Отже, у чоловiка, який подаСФ заяву про визнання себе батьком дитини, не маСФ суперечностi iнтересу з iншою особою. Визначення батькiвства за рiшенням суду (ст. 128 СК Украiни) проводиться за наявностi спору щодо особи, яка СФ батьком дитини. Ситуацii, в яких батькiвство встановлюються в судовому порядку, мають мiiе, коли чоловiк не визнаСФ себе батьком дитини й, навпаки, коли чоловiк вважаСФ себе батьком дитини, а цей факт оспорюСФться. Встановлення батькiвства розглядаСФться також як засiб захисту прав дитини, тобто мiра, спрямована на вiдновлення (визнання) порушених (оспорених) прав дитини. Така сутнiсть цього юридичного факту обумовлюСФться тим, що визначення батькiвства дитини СФ пiдставою виникнення батькiвських обовязкiв, зокрема обовязку з утримання дитини. У ст. 128 СК Украiни по-новому вирiшуСФться питання щодо визначення батькiвства за рiшенням суду. Так, згiдно зi ст. 53 КпШС УРСР у разi народження дитини у батькiв, якi не перебувають у шлюбi, за вiдсутностi спiльноi заяви батькiв батькiвство може бути встановлене в судовому порядку. При цьому встановлення батькiвства судом можливе лише у разi доведення однiСФi з наступних обставин:
спiльне проживання та ведення спiльного господарства матiрю дитини i вiдповiдачем до народження дитини;
спiльне виховання чи утримання ними дитини;
iншi докази, що з достовiрнiстю пiдтверджують визнання вiдповiдачем батькiвства.
У СК Украiни пiдставою для визнання батькiвства можуть слугувати будь-якi вiдомостi, що засвiдчують походження дитини вiд певноi особи, зiбранi вiдповiдно до ЦПК Украiни (ч. 2 ст. 128 СК Украiни). Таким чином, у СК Украiни окремо не видiляються будь-якi обставини, що можуть бути пiдставами встановлення батькiвства. Тим самим скасовано обмеження щодо засобiв доказування батькiвства дитини. Найбiльш дискусiйним питанням СФ проблема судових експертиз як доказiв у справах про визначення походження дитини. Сучасний рiвень розвитку науки та медицини дозволяСФ використовувати у судовiй практицi рiзнi види експертиз, зокрема експертиз зi встановлення батькiвства (материнства)1. Такi експертизи можуть бути бiологiчними, судово-медичними, генетичними тощо. Однак, не зменшуючи значення висновкiв, зроблених у разi проведення цих експертиз, треба все ж такi визнати, що й сьогоднi судовi експертизи СФ лише одним iз доказiв, що пiдтверджуСФ походження дитини вiд конкретноi особи або спростовуСФ це. Визнання батькiвства в судi здiйснюСФться у порядку позовного провадження. Позов про визнання батькiвства може бути поданий матiрю, опiкуном, пiклувальником дитини або особою, яка утримуСФ та виховуСФ дитину. Дитина, яка досягла повнолiття, маСФ право самостiйно подати позов про визнання батькiвства. Як вже зазначалося, позов про визнання батькiвства може подати також i чоловiк, який вважаСФ себе батьком дитини, якщо його батькiвство не визнаСФться (оспорюСФться) матiрю дитини або iншими особами. Визнання батькiвства в судовому порядку можливе також лише за умови, що запис про батька дитини у Книзi реСФстрацii народжень вчинено вiдповiдно до вказiвок матерi. У судовому порядку можуть також встановлюватися факт батькiвства (материнства) та факт визнання батькiвства. Цi справи розглядаються за правилами окремого провадження. Встановлення факту батькiвства в судовому порядку вiдрiзняСФться вiд визнання батькiвства за рiшенням суду за наступними критерiями:<