Видовий склад трутовикових грибів околиць м. Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
2.1 Дубова губка
Дубова губка Daedalea quercіna (L.) Fr. викликає темно-буру ядрово-заболонну стовбурну гниль дуба. Гриб уражає старі стовбури дуба з механічними ушкодженнями, однак найбільше часто зустрічається на пнях і зрубаній обробленій деревині дуба, каштана, бука. Зараження дерев відбувається базидіоспорами через поранення й обломи сучків, а порослі міцелієм від материнських пнів. Гриб розповсюджений повсюдно і є звичайним руйнівником мертвої деревини зазначених порід.
Плодові тіла багаторічні, розміром 412x620*2- 5см, від напівкруглих до плоских, з гострим краєм, сидять боком на субстраті, іноді розташовуються черепитчатими групами. Поверхня нерівна, горбиста, концентрично-борозниста, іноді з неясними зонами, сірувато-коричнева або бурувата. Тканина коркова, ясно-жовта або сірувато-коричнева. Гіменофор має подовжено-округлі пори. Базидіоспори овальні, безбарвні, у основі косо загострені, розміром 67,5*2,53,7 мкм. Цистиди веретеноподібні, злегка загострені [4].
Гниль корозійного типу. У першій стадії гниття деревина стає темно-коричневого фарбування. В другій на ураженій деревині утворяться тріщини по серцевинних променях, у яких зявляється білувата грибниця. У кінцевій стадії грибниця в тріщинах перетворюється в жовтувато-сірі плівки, а деревина розпадається на радіальні пластинки. Гнилизна звичайно зосереджена в нижній частині стовбура (13м).
Шкідливість її в лісових насадженнях невелика. Значний збиток вона наносить на складах, у спорудах і будівлях, а також при збереженні зрубаної деревини. У будівлях і інших конструкціях деревину, що знаходиться у вологих місцях, варто просочувати антисептиками.
2.2 Трутовик справжній
Трутовик справжній Fomes fomentarіus (L.: Fr.) Gіll.
Цей гриб із родини Трутових, рід Фомес. Плодове тіло багаторічне, 1030 /1020/515см, копитоподібне, із широкою основою, до дерева прикріплюється верхньою частиною задньої сторони. Поверхня сіра або сіро-чорна, гладка, із широкими концентричними зонами, покрита твердою кіркою (12мм товщини). Тканина жовто-коричнева, замшевидна (труть), гіменофор шаруватий, коричневий із дрібними (34 на 1мм) округлими трубочками. Спори довгасто-еліпсоїдальні, 14 24/5 8 мкм, безбарвні, у масі білі. Плодові тіла зявляються через 7 10 років після зараження стовбура [6].
Уражена деревина спочатку буріє, пізніше вона здобуває жовто-біле фарбування, стає мякої, губчатої, на ній утворяться темно-бурі і чорні лінії. У кінцевій стадії виникають тріщини, заповнені жовтуватою шкірястою грибницею.
Гниль поширюється зверху вниз і від заболоні до центра стовбура.
Справжній трутовик розповсюджений у листяних лісах усіх регіонів України (Полісся, Лісостеп, Карпати і Крим, а також у штучних посадках у Степу). Гриб уражає стовбури бука, берези і багатьох інших листяних порід. Інфекція проникає через обламані гілки, морозобійні тріщини, різні механічні ушкодження. Інтенсивний розвиток плодових тіл спостерігається часто вже на повалених (поламаним вітром) деревах.
Справжній трутовик один з найбільш небезпечних руйнівників деревини бука. Для зашиті від нього необхідно загальне поліпшення санітарного стану лісів, вивезення стовбурів бука і берези, уражених трутовиком. Не слід допускати надмірного розрідження, а також механічних ушкоджень дерев.
2.3 Трутовик запашний
Трутовик запашний Trametes suavеjleus Fr.
Даний гриб відноситься до роду таметес (Tremetes). Плодові тіла у виді капелюшків, прикріплених боком до субстрату, товсті, копито або желвакоподібні, іноді більш плоскі, 2 15см у довжину, 2 5см шириною, 1,5 7см товщиною, одиночні або черепично розташовані. Поверхня гола, шорсткувата, іноді з наростами, концентрично бородавчаста, те рудо-бурою до чорної, по краях часто рудо-червона. Тканина деревяниста, у молодих екземплярів коркова, від іржавого до каштаново-бурого кольору, із приємним і сильним запахом анісу. Трубочки правильні, більш-менш товстостінні, з білуватим нальотом усередині, пори від округлих до кутастих, 1 3 на 1мм [11].
Зустрічається повсюдно в хвойних лісах на валежі й особливо на пнях. Викликає деструктивну гнилизну.
2.4 Несправжній трутовик
Несправжній трутовик Phellіnus іgnіarіus (L.: Fr.) Quel.
Плодове тіло багаторічне, порівняно велике в діаметрі до 25см, висотою до 12см, копитоподібне, іноді плоске, зверху буре. Поступово сутеніє і здобуває майже чорне фарбування з помітними концентричними борозенками і радіальними тріщинами. Внутрішня тканина дуже тверда, деревяниста, каштаново-бура. Гіменофор коричневий, із дрібними округлими порами (45 на 1мм). Базидіоспори гладкі, майже кулястим, безбарвні, діаметром 46 мкм, у масі білі.
Гриб викликає на стовбурах, що уражаються, і товстих гілках ядрову, білу, смугасту гнилизну з характерними чорними лініями.
Один з найбільш розповсюджених видів, зустрічається повсюдно в листяних лісах України. Гриб паразитує на буку, грабі, клені, тополі, осиці, липі, ільмі і багатьох інших листяних породах у лісових насадженнях і особливо в парках, приміських лісах, де мається більше механічних ушкоджень стовбурів.
Поширення гриба значне, однак інтенсивність поразки менше, ніж у трутовика сьогодення. Тому його відносять до грибів середньої шкідливості [11].
Запобіжні заходи вирубка уражених стовбурів, запобігання від механічних ушкоджень, створення змішаних лісів і реконструкція молодих насаджень.
2.5 Трутовик сірчано-жовтий
Трутовик сірчано-жовтий Laetіporus sulphureus (Bul