Види акцій та їхнє призначення

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

ераховується депозитарію, а той перераховує конкретні дивіденди на банківські рахунки інвесторів. В цьому випадку інвестори отримують свої дивіденди в банку.

У традиційному вигляді номінальна акція представляє собою цінний папір, на бланку якого вказана його номінальна вартість. На бланку ж без номінальної акції цім номінальна вартість не зазначається. Електронні акції також можуть бути номінальними та без номінальними. В першому випадку номінальна вартість акції зазначається в компютерному файлі поряд з кількістю акцій, у другому - просто проставляється кількість акцій.

Вітчизняними акціями є такі акції, які випущені і знаходяться в обігу на території держави, де здійснена державна реєстрація емітента. По відношенню до інших держав, на території яких укладатимуться угоди з приводу акцій даного емітента, вони будуть іноземними акціями. Наприклад, емітент, головний офіс якого знаходиться в Україні та який внесений в український державний сектор юридичних осіб, випустив акції, частина яких знаходиться в обігу в Україні, а інша за її межами. Ті акції, що перебувають в обігу на українському ринку цінних паперів, є вітчизняними; ті ж які знаходяться в обігу на іноземних ринках, будуть по відношенню до останніх іноземними. З іншого боку, коли керівний офіс емітента знаходиться в будь-якій іноземній країні і в цій країні емітент занесений до державного реєстру, то його акції, якщо вони перебувають в обігу на території України, є іноземними. Ринки таких акцій в Україні ще тільки формуються.

Це такі акції, які продаються емітентом безпосередньо або через посередників у власність інвесторів. Емітент здійснює продаж акцій при їх випуску. Купуючи акції інвестор сплачує їх вартість. Законодавство України, як і законодавство інших країн, припускає можливість оплати вартості акцій, що випускаються, грошовими коштами, майном та немайновими правами, цінними паперами.

Емітент може здійснювати додаткові випуски акцій з метою збільшення статутного фонду. Акції додаткового випуску також можуть продаватися або акціонерам, або новим інвесторам. Однак бувають випадки, коли емітент приймає рішення про капіталізацію частини свого нерозподіленого прибутку за деякі роки. Тобто на певну суму вказаного прибутку додатково випускається відповідна кількість акцій за номінальною вартістю, що дорівнює номінальній вартості раніше випущених акцій. При цьому суми нерозподіленого прибутку перетворюються в засоби статутного фонду (капіталізуються) та зараховуються як оплата акцій додаткового випуску. В свою чергу, акції додаткового випуску безкоштовно передаються емітентом у власність акціонерів з дотриманням відповідної пропорційності. Виходячи з того, що акціонери не сплачують вартість отриманих акцій, тобто останні дістаються їм (буцім) даром, то такі акції називаються преміальними.

В іноземній практиці регулювання ринків цінних паперів не має єдиного кількісного критерії, на основі якого можна було б впевнено стверджувати, що певні акції є акціями вільного обігу, а інші з обмеженим колом обігу. Це питання повязане з визначенням відкритого і закритого випусків акцій. Саме тому законодавства більшості країн, включаючи й українське, дають описання критеріїв їхнього розмежування. Так, коли емітент пропонує свої акції для продажу усім потенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважається відкритим. Іншими словами, в даному випадку емітент завчасно не знає, хто з потенційних інвесторів стане його акціонером. Якщо ж емітент продає свої акції тільки визначеним й відомим йому інвесторам, то такий випуск є закритим.

Але не всі країни застосовують описані критерії при розмежуванні вільного та обмеженого обігу акцій.

На практиці, акції відкритого випуску в подальшому знаходяться у вільному обігу, а акції закритих випусків у подальшому можуть знаходитися в обмеженому обігу, або взагалі поза всяким обігом.

Вільний обіг означає, що акції емітента можуть переходити із власності одних інвесторів у власність інших і на них може укладатися різна кількість угод. Жодних обмежень щодо їх обігу умовами випуску не передбачається.

Обмежений обіг означає, що акціонери можуть відчужувати акції, що є у них у наявності, третім особам, тобто за межі кола акціонерів даного емітента, при дотримав певних умов. Цими умовами можуть бути, зокрема, встановлення акціонерам заборони відчужувати акції, що є у них в наявності, протягом певного періоду; припустимість відчуження акціонером акцій після отримання згоди на це емітента та інші.

Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть відчужувати акції, що є у них, третім особам, тобто за межі кола акціонерів, однак можуть їх перепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не має права продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їх своїм акціонерам.

Після придбання акцій між емітентом та акціонером виникає ряд прав і обовязків.

До переліку прав емітента можна віднести: право на визначення напрямків господарської діяльності; право на укладання контрактів від свого імені; право відповідати за свої обовязки і не відповідати за обовязки акціонера; право розпоряджатися долею випущених, але не сплачених у встановлені строки акцій; право вимагати інформацію, яку акціонер зобовязаний повідомляти емітентові згідно із статутом.

До переліку основних обовязків емітента, як правило відносяться: обовязок напр