Вивчення творчості кобзарів та лірників на уроках української літератури

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

чи в тилу ворога, чи в діючій армії своїми патріотичними піснями і думами помагали в боротьбі з ворогами Вітчизни.

Учитель: Кобзарство це самобутнє явище світової культури. А справжнє мистецтво, слава про нього воістину не мають кордонів. Саме про це наступна 5та сторінка нашого журналу: “Світова слава українського кобзарства”.

Третій учень: Українські кобзарі та лірники уже в ХVІ ст. були відомими в Західній Європі. Великою популярністю тут користувалися наші бандуристи Войташек, Веселовський, Білоградський.

А імя народного співця Остапа Вересая привернуло увагу не тільки української та російської громадськості. Воно потрапило й на сторінки періодичних видань Франції, Англії, Польщі, Австрії, Німеччини. Він був запрошений на ІІІ Археологічний зїзд, який проходив у 1874 році в Києві. О.Вересай буквально полонив делегатів зїзду своїм майстерним співом та грою на кобзі. А французький вчений Альфред Рамбо його назвав законним нащадком Бояна й інших “соловїв” минулих часів.

Традиції кобзарства ніколи не переривались.

І ось аж через 84 роки, тепер уже на ІV Міжнародному зїзді учених-славістів (Москва, 1958 р.) звучить голос ще одного відомого кобзаря Єгора Мовчана. Деякі з делегатів порівнювали мелодії дум у виконанні Мовчана з музикою Бетховена.

Четвертий учень: Світову славу українського кобзарства згодом примножили цілі колективи цього самобутнього жанру мистецтва. Так у 1969 році Державна Заслужена капела бандуристів УРСР, гастролюючи в Японії, буквально зачарувала меломанів цієї країни. Капела за ЗО днів відвідала І8 міст і дала 22 концерти, на кожному з яких бувало по 4-6 тисяч глядачів.

І ще один унікальний факт з історії. Мало кому відомо, що далеко за океаном, у промисловому Детройті (США) живе, творить і примножує славу українського кобзарства капела бандуристів імені Т.Шевченка. Складна її доля. Будучи вивезеною з Києва в роки Великої Вітчизняної війни до фашистської Німеччини, з Божою допомогою уникнувши кремаційної печі, зберігши свій кістяк, так трапилось, що через табір переміщених осіб опинилась капела у Сполучених Штатах. Живучи далеко від Батьківщини, капеляни не забули рідну землю, рідну мову, культуру й гордо розносять славу українського кобзарства по всьому світу.

Наперед виходять 5-6 учнів і зачитують вислови діячів культури різних народів про українську пісенну культуру, про українське кобзарство:

Українські пісні та думи, з їх скорботою, близькі всім, сповнені великого вселюдського змісту.

В. Ральстон (Англія).

3 давніх-давен славилася українська земля своїми співцями-бандуристами. В їхній музиці відбита історія народу, його славне героїчне минуле, а в піснях втілені його мрії про щастя.

М. Тодоров (Болгарія).

Українською мовою створена найбагатша народна поезія.

З. Педросо (Португалія).

Музичний талант українського народу добре відомий в усьому світі.

Акіра Хасімото (Японія).

Хай живуть у віках імена славних співців-кобзарів!

Слава ж талановитому народу українському, який створив яскраві зразки народної поезії!

 

ЛИТЕРАТУРА

 

  1. Боржковський В. Лирники //Киевская старина 1889. - №11
  2. Гнатюк В. Лірники. Лірницькі пісні, молитви, слова, звістки і т. и. про лірників повіту Бучацького // Етнографічний збірник. Львів, 1896