Cфера фінансів - місцеві фінанси
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
сини характеризують грошові потоки на підприємстві, відображають процеси формування розподілу і перерозподілу його доходів.
Мета господарської діяльності виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг.
Мета фінансової діяльності отримання прибутку.
Фінансова діяльність регулюється:
- законодавство в частині взаємовідносин з державою;
- на підставі угод з іншими суб`єктами, в основі яких лежать інтереси підприємства;
- статутними документами внутрішні відносини.
Внутрішні фінансові відносини в свою чергу поділяються на:
- Фондові означає, що спочатку відбувається концентрація фінансових ресурсів у фондах грошових коштів, а потім їх використання згідно з призначенням фонду;
- Канальні використання коштів за певними напрямками з одного рахунку згідно з потребами підприємства
4. Страхування.
Страхування являє собою відособлену ланку фінансової системи, не належить до конкретної сфери і займає проміжне місце між мікро- і макрорівнями, відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів.
З одного боку, страхування забезпечується через страхові компанії (суб`єкти підприємництва), діяльність належить до рівня мікроекономіки. субєктами страхування
Колективні страхові фонди створені державними страховими компаніями належать до системи державних фінансів.
- Склад державних фінансів.
Державні фінанси відображають суспільну централізацію доходів та підприємницьку діяльність держави. Це основна сфера перерозподілу ВВП, тому всі суб`єкти розподільних відносин заінтересовані в її оптимальності.
Оптимальність означає, що рівень централізації повинен як забезпечувати державу достатніми коштами, так і не підривати фінансової бази суб`єктів господарювання.
Сфера державних фінансів вимагає встановлення збалансованості інтересів усіх суб`єктів фінансових відносин.
Державні фінанси включають:
- централізовані ланки:- децентралізовані ланки:
- бюджет;- фінанси суб`єктів
- фонди цільового господарювання у державному
призначення;секторі.
- державний кредит.
Фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів мають фондовий характер і поділяються на:
- мобілізацію коштів державою (здійснюється за допомогою податків, платежів, відрахувань, внесків, зборів, які надходять до бюджету, та фондів цільового призначення);
- виділення коштів здійснюється у формі інвестицій, дотацій, субсидій, кредитів, кошторисного фінансування, державних пенсій і допомог, відшкодування витрат.
Бюджет держави основний фонд грошових коштів і визначальна ланка державних фінансів для забезпечення виконання державою своїх функцій. Через бюджет регулюється діяльність усіх сфер і ланок фінансової системи, яка спрямовує в заданому напрямі розвиток суспільства.
Фонди цільового призначення централізація коштів для вирішення конкретних завдань і проблем. Характерною ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання.
До них належать : пенсійний фонд, фонд зайнятості населення, державний фонд соціального страхування, також фонди відносно тимчасової потреби.
Державний кредит- відображає відносини, при яких держава виступає позичальником або гарантом за позичками юридичних осіб даної країни. Кредиторами можуть бути юридичні й фізичні особи даної та іншої країни, уряди інших країн, міжнародні організації та фінансові інституції.
Мобілізовані державою кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту або є окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик.
Фінанси державного сектора економіки включають ті самі відносини, що й фінанси будь-якого суб`єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності. Водночас фінансові ресурси й доходи цих підприємств належать державі, їх фінансова діяльність регламентується державою на підставі законів у формі державного управління.
- Міжнародні фінанси.
Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини, та централізацію ресурсів на світовому рівні, відображають відносини, що складаються на рівні світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб`єктів господарювання і держави, так і міжнародних організацій фінансових інститутів.
Складається з двох частин:
- міжнародних фінансових відносин, які опосередковуються через міжнародні розрахунки, які у свою чергу, ґрунтуються на використанні двох валют і встановленні валютного курсу;
- безпосередньо міжнародні фінанси, які включають дві ланки: