Взаємозв’язок життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
т .Ідеальне Я - якою вона поставила собі, мету бути, або те, до чого несвідомо прагне, про що мріє. Ідеальне Я є основним збудником, рушійною силою поведінки та діяльності людини, орієнтиром її особистісного зростання. Дзеркальне Я зберігає у собі наші уявлення про, те, що думають про нас інші люди: як я виглядаю в очах інших. Я дзеркальне це те, що примушує нас страждати або радіти, обмежує нас у наших діях та розвитку або , навпаки, стимулює. Таким чином Я концепція особистості безпосередньо впливає на її життєве самовизначення.
Виходячи з усього вище сказаного, можна зробити висноки щодо самовизначення:
1. передумовою гармонійного розвитку особистості в підлітковому віціє становлення ідентичності та позитивне подолання кризи;
2. структурним центром розвитку особистості в підлітковий період стає потреба бути і вважатися дорослим;
3.розвиваються процеси самосвідомості та самовизначення, які призводять до формування певної життєвої позиції;
4. кардинальні зміни стосуються мотиваційної сфери, які призводять до формування світогляду підлітків та планів майбутнього життя;
5. до психосоціальних новоутворень відноситься пубертатний розвиток підлітків;
6. рефлексія в цьому періоді виступає механізмом розвитку самосвідомості, прагненням пізнати власну індивідуальність;
7. в даному віковому періоді виявляється потреба у самоствердженні, як одна зважливих мотиваційних ліній та відчуття своєї самості і відокремленості від інших.
8. активне прагнення до саморозвитку, самовираження, самопізнання та самовиховання;
9. формування ідентичності в підлітковому віці є процесом самовизначення ( Е. Еріксон);
10. особливого розвитку набуває складова основа особистості, її Я, яка завдяки системі внутрішнього узгодження уявлень про себе та образів, складає Я концепцію особистості підліткового віку;
11. в підлітковому віці формуються взаємо повязані компоненти особистості самооцінка та повязаний з нею рівень домагань;
12.ідея вибору життєвого шляху, вибору ціннісних орієнтацій, свого ідеалу, свого друга своєї професії , стає основною метою підліткового віку.
Головною особливістю життєвого самовизначення підлітків є перед усім конструктивне подолання кризи при формуванні ідентичності та власної Я концепції.
Розділ 2. Психологічні особливості життєвого і професійного самовизначення в старшому підлітковому віці
2.1 Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці.
Підлітковий вік є одним з найскладніших періодів в онтогенезі людини. Саме в цей час відбувається перебудова раніше сформованих психологічних структур, виникають новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість у формуванні моральних уявлень і соціальних настанов особистості. Найбільш важливою ознакою підліткового періоду, є фундаментальні зміни в сфері його самосвідомості, які мають кардинальне значення для всього його наступного розвитку та становлення підлітка як особистості. Саме в цьому періоді, згідно думки Б. Г. Ананьєва, свідомість, яка вже пройшла крізь багато обєктів відносин, сама стає обєктом самоусвідомлення і завершуючи структуру характеру забезпечує його цілісність та стабілізації особистості. В підлітковому віці у молодих людей активно формується самоусвідомлення утворюється власна незалежна система еталонів само оцінювання і само відношення все більш розвиваються здібності зазирання у свій власний світ.
В цьому віці підліток починає усвідомлювати свою унікальність й неповторність в його свідомості проходить поступова переорієнтація із зовнішніх оцінок на внутрішні. У підлітка формується власна Я-концепція , яка сприяє подальшій свідомій або несвідомій побудові поведінки молодої людини. Впродовж останніх 80 років ведеться теоретична суперечка щодо ролі біологічних і соціальних факторів у виникненні явищ критичного розвитку у підлітковому віці. Основоположники біогенетичного універсалізму (Стенлі Холл та З.Фройд) розглядати кризу підліткового віку як неминуче явище, зумовлене біологічними факторами, зокрема статевим дозріванням організму. Фрейдисти наголошують, що в цей час досягають зрілості репродуктивні органи, зявляються вторинні статеві ознаки.
Якщо попередні стадії психосексуального розвитку були повязані з власним тілесним Я (відповідали тим чи іншим ерогенним зонам), то з підліткового віку нарцисизм дитини зникає, поступаючись спрямованості сексуальних інтересів на інших людей. Вони, як обєкти сексуального задоволення, сприяють розвитку чуттєвості, потягів, потреб, інтересів дорослої людини, тобто "вторинної сексуальності". За З.Фрейдом, усі люди у ранньому підлітковому віці проходять через "гомосексуальний період", коли спалах сексуальної енергії підлітка спрямований на людину своєї статі (однолітка чи старшого). Він надає перевагу спілкуванню з ровесниками своєї статі і лише поступово обєктом енергії лібідо стає особа протилежної статі. Потрібно наголосити, що психоаналіз практично нівелює вплив соціального оточення, особливо навчання особистості не тільки в дитячі роки, але й у підліткові, юнацькі або зрілі. Тому учні та соратники вченого прагнули вдосконалити психоаналітичну теорію за рахунок розширення ролі соціальних факторів.
Теоретик психоаналізу, представник такого його напрямку, як "его-анал?/p>