Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
го характеру.
Початком другого періоду розвитку вексельного законодавства, на наш погляд, потрібно вважати Указ Президента України від 14.09.94 р. № 530 "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості субєктів підприємницької діяльності України". Цим Указом як засіб оформлення взаємної заборгованості субєктів підприєм-ницької діяльності був введений звичайний товарний вексель. З метою розяснення положень Указу Національний банк України затвердив Порядок проведення заліку взаємної заборгованості і оформлення її векселями від 22.09.94 р. № 193, який містить чотири блоки цієї процедури, а саме:
1) оформлення і облік платіжних документів;
2) проведення заліку взаємної заборгованості;
3) вексельне оформлення простроченої заборгованості;
4) подальші операції з векселями.
Однак цілу низку організаційно-технічних питань не було зясовано, і Національний банк України 30.09.94 р. спрямував розяснення № 17217/640 "Про роботу установ банків в Україні в звязку з оформленням заборгованості субєктів підприємницької діяльності України векселями".
Указ Президента України від 14.09.94 р. № 530 передбачав рефінансування Національним банком України облікових і позикових операцій з векселями, які здійснюються комерційними банками. Розяснення з кредитування комер-ційних банків за операціями, повязаними з вексельним обігом, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 5 грудня 1994 року № 203, передбачали проведен-ня рефінансування або шляхом прийняття векселів під заставу або шляхом їх переобліку.
З метою корекції термінів проведення взаємного заліку і оформлення простроченої заборгованості векселями у бік їх подовження, необхідні зміни внесені Указом Президента України від 14.10.94 р. "Про оперативну міжвідомчу комісію з питань подолання платіжної кризи і про деякі заходи з упорядкування розрахунків і платежів".
У міру наближення терміну платежу за векселями, знову були спрямовані "Розяснення відносно використання векселів в господарському обізі" телеграмою Національного банку України від 22.02.95 р. N 15010/48.
Указ Президента України від 14.09.94 р. № 530 передбачає постійне використання векселів для оформлення простроченої заборгованості. Незабаром, після першого взаємозаліку, Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 1995 року № 379 "Про проведення заліку взаємної за-боргованості субєктів підприємницької діяльності України і оформлення простроченої заборгованості векселями" було передбачено проведення у червні 1995 року другого взаємо-заліку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.95 р. № 960 "Про проведення заліку взаємної заборго-ваності субєктів підприємницької діяльності України і оформлення заборгованості векселями" відбувається третій взаємозалік. У виконання даної Постанови Уряду Національ-ний банк України прийняв Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з подальшим оформленням її векселями, затверджений Постановою Правління НБУ від 04.12.95 р. і надіслав листом № 22017/940-5855-322. Цей Порядок, в основному, регламентує організаційно-технічну сторону використання векселів. Вказаний документ передба-чає використання при проведенні заліку не тільки простих, але й переказних векселів.
У звязку з енергетичною кризою в Україні і зростаючою заборгованістю Російській Федерації Кабінет Міністрів України приймає Постанову від 12.06.1996 р. № 641 “Про затвердження порядку погашення боргових зобовязань підприємств, установ і організацій за спожитий природний газ, поставлений з Російської Федерації в 1994 році”, відповідно до якої оформлення простроченої заборгованості відбувається за допомогою векселів.
З 1999 року на українському вексельному ринку зявилися так звані “податкові” векселі. Відповідно до Порядку випуску, обігу і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України, податковий вексель - це звичайний вексель, який видається платникам ПДВ на суму податкового зобовязання при ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України. Векселедержателем є державна податкова адміністрація за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ.
Наступним етапом формування нормативно-правової бази вексельного обігу в Україні була Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.1996 року № 689 “Про затвер-дження порядку застосування векселів Державного казна-чейства”. Казначейські векселі можуть використовуватися для:
- погашення кредитної заборгованості за згодою відповідних кредиторів (розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними сумами);
- продаж юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;
- застави з метою забезпечення зобовязань перед резидентами відповідно до законодавств про заставу;
- зарахування в оплату податків до державного бюджету за бажанням векселедержателя.
Нарівні з нормативними актами, що містять переважно норми вексельного права, існують такі, в яких регламентуються окремі питання вексельного обігу. Розглянемо їх, обєднавши в окрему групу.
Ще до прийняття Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", ст. 24 Закону України від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Україні" допускала в фінансових і кредитних відносинах підприємств використання товарного векселя. Ст. 53 Закону України від 2 жовтня 1992 року “Про зас?/p>