Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
й для депонування.
Для проведення платежу, платник випускає чек на певну суму в розрахунковій грошовій одиниці, яка діє в країні на момент встановлення суми платежу за отриманий товар, і передає його отримувачу платежу. Отримувач платежу здає отриманий чек в обслуговуючий його банк, який відсилає чек (після перевірки) в банк-платника для оплати.
Переваги розрахунків чеками:
можливість максимального наближення платежу до моменту отримання товару;
гарантія своєчасного отримання платежу отримувачем або за рахунок заброньованих коштів в сумі ліміту, або за рахунок коштів банку;
прискорення оборотності коштів в розрахунках за рахунок швидкого оформлення розрахунків і надходження платежу.
До недоліків цієї форми розрахунків відносять:
тривалий термін дії чек (10 днів), що дозволяє регулювати термін його предявлення і може викликати сповільнення оборотності коштів.
1.1.4 Гарантійні операції банків в системі валютних операції підприємств
Банківські гарантії є складовою частиною міжнародних розрахунків. Вони виконують функцію гарантування платежу за зовнішньоекономічним контрактом. Банківські гарантії є присутніми при різних формах проведення міжнародних розрахунків (акредитив, інкасо і т.п.). Українські банки можуть забезпечувати у гарантованій формі виконання зобовязання українських, іноземних і міжнародних розрахункових операцій. Гарантійні операції проводяться банком за дорученням і за рахунок українських, іноземних та міжнародних організацій при наданні ними відповідного забезпечення. Уповноважені банки можуть видавати наступні гарантії по експортним і імпортним операціям зовнішньоекономічних та інших господарських і бюджетних організацій:[16.89-102]
платіжні гарантії - в забезпечення виконання платіжних зобовязань імпортерів (принципалів) перед експортерами (бенефіціарами);
договірні гарантії (тенедерні, повернення авансу та інших платежів, відповідного виконання контракту) - в забезпечення зобовязань українських експортерів перед іноземними імпортерами чи замовниками.
1.2 Оцінка законодавчої та нормативно-довідкової бази для здійснення міжнародних розрахунків підприємства
Діяльність субєктів господарювання, в тому числі зовнішньоекономічна, обовязково регулюється нормативними актами. Основним законом, який регулює в Україні цю діяльність є Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі Закон про ЗЕД). У статті 1 цього закону дається визначення, що зовнішньоекономічна діяльність це діяльність субєктів господарської діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [ 22, ст.1].
Підприємство, яке є обєктом дослідження у даній роботі, займається імпортною діяльністю. У статті 1 Закону про ЗЕД дається також визначення, що таке імпорт: імпорт товарів це купівля (в тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності з ввезенням або без ввезення їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами і організаціями України за її межами [ 23, ст.1].
Підприємство, яке займається зовнішньоекономічною діяльністю, повинно бути субєктом зовнішньоекономічної діяльності. Згідно зі статтею 3 Закону про ЗЕД таким субєктом є юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації, обєднання всіх видів, асоціації, спілки, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кредитно-фінансові установи, міжнароджні обєднання та інші), в тому числі особи, майно та капітал яких є повністю власністю іноземних субєктів господарської діяльності. Підприємство, діяльність якого досліджується у цій роботі є дочірнім підприємством, яке повністю належить іноземній фірмі.
Існує спеціальний Порядок обліку субєктів ЗЕД, згідно з яким фірма повинна стати на облік в митному органі, в зоні діяльності якого вона знаходиться. Це робиться для того, щоб могти проводити митне оформлення вантажів [25, п.2.1]. Як записано в пункті 2.1 Порядку обліку субєктів ЗЕД, оформлення на митниці відбувається за поданням двох примірників Облікової картки субєкта ЗЕД, що заповнена друкарським способом.
Для розрахунку з бюджетом, іншими контрагентами, субєкт господарювання, який є юридичною особою, повинен мати рахунки в установі банку. Підприємствам можуть відкриватись рахунки як у національній валюті, так і в іноземній. Порядок відкриття рахунків викладений у Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій Постановою НБУ.
Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” регулює порядок купівлі резидентом іноземної валюти для оплати товарів, наданих нерезидентом. Спочатку резидент подає до установи банку заявку на купівлю інвалюти, яку банк приймає і при наявності коштів на рахунку фірми, зобовязаний виконати. У статті 3 цього Закону говориться, що резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання своїх зобовязань перед нерезидентами, зобовязані здійснювати перерахунок таких сум протягом 5 робочих днів з дня зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів [32, ст. 3]. Якщо резидент порушив обумовлені ?/p>