Geum.ru

Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Юридичний склад злочину

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

та наслідками, а також 4) часом і певною обстановкою це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

Субєктом злочину може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку. Субєктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини може бути вчинене у співучасті. Співвиконавець цього вбивства підлягає кримінальній відповідальності залежно від обставин справи за відповідною частиною ст. 115. Дії підбурювача і пособника кваліфікуються, відповідно, за ч. ч. 3 або 4 ст. 27 і ст. 117. Субєктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у звязку з чим вона є обмежено осудною. Якщо умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини вчинено із заздалегідь обдуманим умислом, у т.ч. за взаємною згодою подружжя, вчинене слід кваліфікувати за п. 2 ч. 2 ст. 115, а за наявності підстав і за іншим пунктом ч. 2 цієї статті.

Убивство може кваліфікуватися за ст. 117 КК лише тоді, коли дитину вбила мати, яка цю дитину народила. Вбивство чужої дитини незалежно від будь-яких обставин не може кваліфікуватися за ст. 117 КК. За ст. 117 КК кваліфікується вбивство, вчинене матірю під час пологів або відразу ж після них. Якщо після пологів минув деякий час, то заподіяне вбивство, хоч би і матірю своєї новонародженої дитини, не може кваліфікуватися за ст. 117 КК. Не може кваліфікуватися за ст. 117 КК посягання на життя плода ще до пологів. Такі дії кваліфікуються як незаконне проведення аборту (ст. 134 КК).

Таким чином, доцільно викласти диспозицію ст. 117 КК у такій редакції: "Вбивство матірю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів, якщо мати перебувала в обумовленому пологами стані ...". Виходячи з цієї пропозиції, дається тлумачення поняття "відразу після пологів", як певного проміжку часу після констатації народження дитини (другий період пологового процесу) та відшарування плаценти (третій період пологового процесу), протягом якого жінка ще може знаходитися в обумовленому пологами особливому психоемоційному стані. Стверджується що, формалізація часового критерію, тобто проміжку часу між народженням дитини і її вбивством, є недоцільною і вирішувати питання про наявність ознаки "відразу після пологів" необхідно у кожному конкретному випадку окремо, враховуючи всі обставини справи. Необхідно доповнити ст. 117 КК ч. 2, яка б передбачала відповідальність за вбивство матірю двох чи більше новонароджених дітей або за вбивство матірю новонародженої дитини, вчинене повторно. Це положення закону могло б застосовуватись на практиці у вигадках вбивства матірю двох чи більше дітей (близнюків) або при повторному вчиненні вбивства новонародженої дитини.

Нині, Україна готується до вступу в Європейський Союз, тому головним її завданням є адаптація українського законодавства до європейського. В звязку з цим виникає ряд проблем повязаних з вивченням зарубіжного досвіду та пристосування його до національного законотворення. В квітні 2008 року були внесені зміни до КК України, як до загальної так і особливої частини, що дозволило гуманізувати чинне кримінальне законодавство, проте доцільним було б звернути увагу і на диспозиції деяких норм а не тільки їх санкції. Можливо варто розглядати убивства не повязуючи його з конкретним субєктом (як то вбивство матірю своєї новонародженої дитини), а розглядати в одній нормі, як наприклад це робиться в Німеччині. І відповідальність таким чином буде спільною для всіх видів умисного позбавлення життя людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року. К.: Парламентське видавництво, 2006. 21 с.
  2. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи. Постанова Пленуму Верховного суду України від 7 лютого 2003р. №2.
  3. Гончаренко В.Г. Коментар до статей 115, 116 розділ ІІ „Злочини проти життя та здоровя особи” Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичний коментар. 2004. - № 8. с. 32-50.
  4. Грищук В.К. Основний склад умисного вбивства за Кримінальним кодексом України // Бюлетень Міністерства юстиції України. 2003. - № 2. с. 40-51.
  5. Дідківська Н. Окремі питання караності умисних вбивств за Кримінальним кодексом України // Адвокат. 2005. - № 6. с. 23-26.
  6. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2002. 640 с.
  7. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / Ред. М.І.Бажанов. Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2002. 494 с.
  8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Ред. С.С. Яценко. К.: А.С.К., 2002. 968 с.
  9. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Каннон, А.С.К., 2002. 1104 с.
  10. Остапенко Л. Відмежування умисного вбивства від за відомого залишення без допомоги матірю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. 2003. - № 1. с. 113-117.
  11. Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при по?/p>