Варшавский договор

Информация - История

Другие материалы по предмету История

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

 

КАФЕДРА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

„Варшавський договір”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виконав:

студент I курсу

101 групи

Питчак Андрій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2005

 

 

План

Вступ....................................................................................................................3

1. Причини підписання Варшавського договору............................................4

2. Реакція на Варшавський договір..................................................................6

Висновок..............................................................................................................8

Список використаної літератури......................................................................10

Вступ

 

У період розбудови незалежної Української держави помітно посилився інтерес до історії справжньої, а не перелицьованої на догоду тим чи іншим політичним доктринам. Освоєння в історії "білих плям" заполонило не тільки уми фахівців, а й широкого громадського загалу, членів різних політичних обєднань. Історична тема, як і тема культурно-національного відродження, домінує в багатьох публікаціях і рефератах на наукових конференціях, посідає важливе місце на сторінках публіцистики. Одна з таких сторінок нашої історії боротьба українського народу за соборність своїх земель. Зараз гостро дебатується питання про воззєднання українських земель у єдиній державі. Ця проблема у багатьох випадках висвітлюється однобоко. Дехто прагне звести її до 1919 року, інші до 1939 року. Такий підхід не відображає всієї гами історичного процесу воззєднання українських земель у єдиній державі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Причини підписання

Варшавського договору

Причинами підписання Варшавської угоди були:

  1. бажання не допустити встановлення влади більшовиків та бажання зберегти незалежність УНР зі сторони С. Петлюри,
  2. Польща бажала розширити свої території, а також не допустити приходу до влади більшовиків на Україні.

Західноукраїнські землі були важливим обєктом переговорів у квітні 1920 р.

Тому 21 квітня 1920 року голова дипломатичної місії УНР Левицький і міністр закордонних справ Польщі Домбський підписали загальну і торгівельну економічну конвенції. Польський уряд визнавав існування УНР, а кордони з Польщею встановлювались по лінії, яку війська Пілсудського вже зайняли. Таким чином, у межах Польщі залишалися Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина (з 1918 року), Західна Волинь і частина Полісся по Збруч і Горинь (з травня 1919 року) та вся Галичина (з липня 1919 року). З відома С. Петлюри дипломатична місія на чолі з А. Лівицьким таємно від уряду УНР підписала Варшавський договір, який включав у себе політичну та воєнну конвенцію.

За першою з них польський уряд визнавав незалежність УНР, Директорію та Головного отамана Петлюру верховною владою на Україні. Директорія в свою чергу погодилася на встановлення східних кордонів Польської держави по річках Збруч і Горинь. Іншими словами, до складу Польщі мали увійти Холмщина, Підляшшя, Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся територія площею 100 тис. кв. км з населенням близько 10 млн. чоловік.

24 квітня 1920 року було укладено таємну військову конвенцію. Збройні сили Петлюри підпорядковувались польському командуванню:

  1. УНР дала згоду на підпорядкування залізниць польському управлінню і на спільну валюту
  2. утримання польських військ на території України покладалося на український уряд,
  3. а озброєння петлюрівських дивізій на польський уряд.

Воєнна конвенція передбачала спільні дії польських та українських військ у поході проти Радянської України. Директорія дала згоду відновити права польських поміщиків у межах УНР. За Польщею визнавалось право на безмитний транзит товарів через Одесу на 15 років. Український уряд зобовязувався під час походу постачати польське військо харчами, кіньми, волами тощо.

Таким чином, підписуючи Варшавський договір, пілсудчики прагнули, по-перше, загарбати західноукраїнські землі, по-друге, створити між Польщею і Радянською Росією буферну Українську державу під своїм контролем.

С. Петлюра вважав Варшавський договір історично вимушеним фактом, необхідною ланкою у веремії політичних і військових подій в Україні (а не штучним витвором політичної нерозважливості). Він підкреслював, що мир з поляками це прагнення не мати зайвого ворога на західному кордоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реакція на Варшавський договір

Наслідком підписання варшавського договору стала інтервенція польських військ з військами Петлюри, Польща на декілька місяців захопила Білорусію, Правобережжя України та Київ. В наслідок чого політичний авторитет Петлюри дуже впав. Однак треба визнати, що С. Петлюра хотів збереження незалежності УНР, що частково виправдовує його союз з Польщею.

Варшавський договір викликав незадоволення серед української громадськості. Наприкінці травня 1920 р. у Празі відбулася конференція українських ессерів, у якій в