Geum.ru

Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

?альні.

  • За суб'єктом встановлення: а) встановлені чинним законодавством; б) встановлені правозастосовним органом на основі і в межах чинного законодавства.
  • За можливістю змінення: а) незмінні; б) змінні.
  • У свою чергу, змінні строки можна поділити на: а) об'єктив но змінні; б) суб'єктивно змінні.
  • За характером визначення тривалості: а) визначені; б) невизначені.
  • За характером обчислення визначені строки, у свою чергу, можна поділити залежно від одиниці виміру часової тривалості процесуальних дій.
  • Залежно від тривалості: а) строки-періоди; б) строки-моменти.
  • За особливостями додержання тривалості: а) тривалість яких у встановлених законом рамках самостійно визначає орган (посадова особа) без будь-яких погоджень і повідомлень; б) тривалість яких в установлених законом рамках визначає орган (посадова особа), але з обов'язковим повідомленням третьої сторони; в) тривалість яких в установлених законом рамках може бути визначена на основі санкції прокурора.

    • На думку Л. В. Коваля, строки бувають двох видів: строки процесуальних дій і строки давності.

    Перший вид - це періоди часу, точно визначені законом, з плином яких учасники адміністративно-деліктних відносин вправі або зобов'язані вчинити процесуальні дії щодо розгляду справи, виконання постанови на подання скарги. До другого виду, на думку автора, належать встановлені законом строки, після закінчення яких унеможливлюється притягнення винної особи до відповідальності або застосування до неї призначеного покарання [26, с. 175].

    З точки зору Л. В. Коваля, строки можна класифікувати, грунтуючись на змісті конкретної процесуальної дії, завершеної в їх межах, а саме: а) строки підготовки адміністративних матеріалів для розгляду; б) строки направлення матеріалів справи правозастосовному органу; в) строки розгляду справи; г) строки вручення копії постанови; г) строки виконання постанови; д) строки подання скарг; е) строки для накладення адміністративних стягнень у справах, які перебувають у провадженні прокурорсько-слідчих та судових установ і придатні до вирішення в адміністративному порядку. Автор намагається, крім класифікації строків залежно від утримування конкретної процесуальної дії, поділити строки за характером обчислення [26, с. 176-178].

    Класифікацію строків провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснила І. В. Панова.

    За юридичним значенням: 1) процесуальні; 2) строки давності; 3) примусової дії.

    Процесуальні строки поділяються на такі види: а) для юрисдикційних органів; б) для інших учасників адміністративно-юрисдикційного провадження; в) для осіб, які не беруть участі у провадженні.

    Строки давності включають такі види: а) строки притягнення до адміністративної відповідальності; б) строк погашення накладення стягнення; в) виконання постанови.

    Достатня кількість заходів адміністративного примусу дозволила класифікувати строки примусової дії на такі провадження, як: а) контрольно-превентивне; б) адміністративно-припиняюче; в) процедурно-забезпечувальне; г) відновлюване; д) провадження щодо застосування адміністративних санкцій. Автор класифікує строки на: загальні і спеціальні. Передбачено загальний строк та спеціальні строки давності притягнення до адміністративної відповідальності.

    Законодавством передбачено багато видів строків розгляду справ про адміністративну відповідальність:

    1. чотири види скорочених строків, встановлених КпАП РРФСР:
    2. а) одна доба; б) три доби; в) п'ять діб; г) сім діб.
    3. місячний строк;
    4. до двох місяців;

    4) розгляд справ про стягнення податкових санкцій за позовом податкових органів.

    Для надання реальної можливості зацікавленим особам оскаржити незаконні постанови державних органів і посадових осіб законодавець встановлює різні строки подачі скарги, а саме: а) десять днів; б) двадцять днів; в) три місяці.

    Строки розгляду скарги або протесту на постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності слугують гарантією швидкості, оперативності й динамічності стадії оскарження. Загальний строк розгляду скарги (протесту) на постанову - десять днів.

    Спеціальні строки розгляду скарг встановлені митним і податковим законодавством: а) невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів; б) один місяць; в) до трьох місяців.

    Строки адміністративного затримання фізичних осіб класифікуються на:

    1. Загальні - три години.
    2. Спеціальні: а) одна доба; б) сорок вісім годин; в) три доби; г) десять діб; д) тридцять діб [27, с. 353-412].

    І. В. Панова досить детально класифікувала строки провадження у справах про адміністративні правопорушення, але така громіздка класифікація приводить до ускладнення правової теорії.

    Більш спрощену класифікацію запропонував В. Г. Перепелюк [28, с. 193]:

    1. За масштабом на: а) загальні; б) спеціальні.
    2. Залежно від стадії провадження: а) строки розгляду справи в цілому; б) строки стадії порушення справи; в) адміністративного розслідування; г) підготовки справи до вирішення; д) вирішення; е) виконання.

    А. Н. Сапогін зазначає, що строки за своїм характером і призначенням можуть бути поділені на декілька видів:

    1. строки дії законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення;
    2. строки повторного вчинення порушень як кваліфікуючі ознаки складу адміністративних правопорушень;
    3. строки адміністративних стягнень, їх обчислення й накладення;
    4. строки, після закінчення яких особа в?/p>