Экономическая теория /Укр./
Доклад - Разное
Другие доклады по предмету Разное
Економiчна теорiя предмет i методи вивчення
Економiчна теорiя не СФ набором вже готових рекомендацiй, що можна застосувати напряму у хозяйскiй полiтицi. Вона скорiш СФ засобом, нiж вченням, iнтелектуальним iнструментом, технiкою мислення, допомагаючи тому, хто володiСФ нею, приходить до вiрних рiшень.
Джон Мейнард Кейнс
Знання з економiки потрiбнi кожнiй людинi не менше, нiж знання з хiмii чи фiзики, географii чи бiологii. Людина живе у свiтi економiчних явищ, вона купуСФ i продаСФ, отримуСФ доходи i сплачуСФ податки, управляСФ i пiдкоряСФться управлiнським рiшенням, наймаСФться на роботу, розпочинаСФ свою справу. Зрозумiло, що краще, коли людина чинить цi дii свiдомо, рацiонально використовуючи власнi сили та iншi ресурси (землю, грошi, устаткування тощо).
У цьому рефератi я намагався дати вiдповiдь на наступнi запитання:
- що вивчаСФ економiчна теорiя та яку роль вона вiдiграСФ у життi суспiльства й окремоi людини;
- що таке потреба та споживче благо як засiб ii задоволення. чим керуСФться споживач, задовольняючи своi потреби:
- як органiзовано виробництво споживчих благ та що собою являють земля, праця, капiтал, здатнiсть до пiдприСФмництва як фактори (ресурси) виробництва;
- чому виробничi ресурси обмеженi та якi наслiдки маСФ iх обмеженiсть для суспiльства;
- який змiст вкладаСФться у поняття ринкова економiка та планова економiка.
ОбСФктом економiчного дослiдження, а отже, i предметом економiчноi науки СФ економiка. Економiка це особлива сфера життя суспiльства, що охоплюСФ виробництво товарiв та послуг, обмiн ними i розподiл створених у суспiльствi благ та iх споживання.
Виробництво в економiчному розумiннi це спосiб поСФднання виробничих ресурсiв: землi, працi, капiталу, будiвель, устаткування, обладнання та iх узгодженого, цiлеспрямованого використання, а також поСФднання рiзних сфер, галузей, видiв виробництва, що ТСрунтуСФться на суспiльному подiлi працi.
Обмiн це вiдносини, завдяки яким товари та послуги рухаються вiд виробникiв до споживачiв, i цей рух обслуговують грошi, цiни, торгiвля. Розподiл це формування доходiв пiдприСФмцiв i робiтникiв, службовцiв i фермерiв, банкiрiв i землевласникiв, окремих родин та держави. Споживання це використання доходiв i реалiзацiя корисностей речей.
Уявлення про те, що маСФ вивчати економiчна наука, змiнювалися. З розвитком цивiлiзацii людство дiйшло висновку, що найважливiшим завданням будь-якого суспiльства СФ найповнiше задоволення потреб людини. Економiчна наука якраз i вивчаСФ, як саме люди (суспiльство), використовуючи наявнi ресурси, створюють рiзноманiтнi товари та послуги, намагаючись досягти якнайповнiшого задоволення потреб.
Виробничi ресурси (земля, праця людей, обладнання, устаткування) у кожний конкретний момент часу обмеженi за кiлькiстю, а також за виробничими потужностями. Бажання ж людей задовiльняти своi потреби як умога повнiше необмеженi. Проте як би ми не бажали забезпечити вищий рiвень споживання, це наше бажання наштовхуСФться на межу наявних ресурсiв.
Економiчна наука дослiджуСФ, як необхiдно органiзувати виробництво, обмiн та розподiл створених товарiв i послуг. КритерiСФм рацiональностi, тобто правильностi органiзацii, економiки СФ ii здатнiсть задовольняти потреби людей за наявних, обмежених виробничих ресурсiв.
Економiка складна система, що постiйно розвиваСФться, змiнюСФться. Вiдповiдно змiнюються i субСФкти економiчних вiдносин. Так, у перiод середньовiччя такими субСФктами були; власник землi i залежний селянин, цеховий майстер i його учень, мандрiвний торговець i лихвар, чиновник, що уособлював королiвську владу, i громадянин вiльного мiста та iн.
СубСФктами сучасноi економiки СФ пiдприСФмець-менеджер, робiтник, який працюСФ за контрактом, фермер, пiдприСФмець-банкiр, власники цiнних паперiв, вкладники коштiв у банк, пiдприСФмство як юридична особа i держава в особi центрального банку, мiнiстерства фiнансiв, центральних i мiiевих органiв влади. Вiдмiннiсть мiж субСФктами економiчних вiдносин перiоду середньовiччя та сучасними очевидна й iстотна.
Оскiльки економiка складна i багатовимiрна система, то в нiй, залежно вiд кута зору, можна видiляти рiзних субСФктiв економiчних вiдносин.
Якщо розглядати економiку пiд кутом зору руху товарiв i доходiв, то субСФктами економiчних вiдносин СФ домашнi господарства, пiдприСФмства-виробники, що постачають на ринок товари та послуги, держава, яка вилучаСФ частину доходiв домашнiх господарств i витрачаСФ кошти на придбання певних товарiв i послуг. Для економiки командно-адмiнiстративного типу, якою була економiка Украiни та iнших соцiалiстичних краiн, рух товарiв i зворотний рух грошей не був визначальним. Тодi дiяли вiдносини iСФрархii, що складалися при розподiлi виробничих ресурсiв, а головними субСФктами економiки ставали центральнi органи державноi влади, органи галузевого та територiального управлiння, пiдприСФмства, окремi працiвники.
Якщо розглядати економiку пiд кутом зору купiвлi-продажу, то субСФктами економiчних вiдносин СФ продавець, який пропонуСФ продукцiю, i покупець, який формуСФ на неi попит.
Якщо розглядати економiку пiд кутом зору органiзацii ринкових вiдносин, то iх субСФктами СФ банки, страховi компанii, товарнi та фондовi бiржi, пiдприСФмства роздрiбноi та оптовоi торгiвлi.
Якщо розглядати економiку пiд кутом зору вiдносин розподiлу, то iх субСФктами будуть одержувачi рiзних доходiв; найманий працiвник як власник зарплати, пiдприСФмець як власник пр