Экзаменационные вопросы по курсу "Международное финансирование" укр
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
µ відповідають умовам урядових служб країни імпортера. В даній ситуації імпортер не стикається з даним ризиком, так як він не здійснює оплату на перед на консигнаційні товари, хоча несе відповідальність за певним контрактом.
148. Структура світового ринку боргових цінних паперів.
За ознаками їхньої економічної природи цінні папери, як правило, підрозділяють на пайові папери, боргові та похідні фін. Інструменти. Боргові папери опосередковують кредитні відносини ( облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати векселі та ін.)
Залежно від мети їхнього випуску цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Усі комерційні папери без будь-якого винятку є борговими. Вони випускаються не державними емітентами та без спеціального забезпечення. У певному розумінні комерційні папери є кредитними грошима і лише частково служать для інвестування капіталу.
149. Євроринок: характеристика, понятійний апарат.
Євроринок це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різноманітними фінансовими інструментами здійснюються у євровалютах. Цей ринок включає декілька секторів, а саме:
єврогрошовий ринок, тобто власне ринок євровалют, де представлені короткострокові (до одного року) міжбанківські депозити;
ринок банківських єврокредитів, тобто середньострокових (на 210 років) кредитів, які оформлюються кредитними угодами;
ринок капіталів, який на сучасному етапі представлений в основному ринком єврооблігацій, але існують також євроакції, євровекселі та ін.
Ринок євровалют і ринок єврооблігацій дуже залежні один від одного.
До єврогрошей (євровалюти) належать кошти, які банк:
отримує у вигляді депозитів у валюті, відмінній від валюти
країни, в якій розміщується цей банк;
позичає своїм клієнтам у валюті, відмінній від валюти країни, де розміщується цей банк.
Мова йде лише про конвертовані валюти та міжнародні розрахункові грошові одиниці (наприклад СДР або, до недавнього часу, екю).
Комерційні банки, які реєструють у своєму балансі подібні
операції, є євробанками. Будь-яка банківська установа може відігравати роль євробанкіра у тій частині своїх операцій з валютою, в якій ця установа здійснює відповідні операції на території, розташованій за межами країни походження даної валюти.
Характеристики рынка евровалюты.
1.Это оптовый, а не розничный рынок, поскольку оперируют на нем, как правило, большими суммами. Основные заемщики государственные организации, такие, как правительства, центральные банки и корпорации государственного сектора. Более того, почти 4/. рынка евровалют приходятся на межбанковские операции.
2. Этот рынок почти не подвержен регулированию.
3. Вклады на рынке в основном краткосрочные, так как большинство вкладов межбанковские, имеющие преимущественно краткосрочный характер. Однако большинство займов в евровалютах выдается на более длительные сроки.
- Рынок евровалют существует для сбережений и срочных вкладов, а не для текущих вкладов, выдаваемых по требованию вкладчика. Иными словами организации , которые делают вклады в евровалютах, не снимают с этих вкладов суммы в национальных валютах для приобретения товаров или услуг.
- Рынок евровалют это преимущественно рынок евродолларов.
151. Організація випуску єврооблігацій.
На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у тому, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обовязково котируються у певному географічному місці. На сучасному етапі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.
Іноземні облігації це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі в національній валюті. Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає
принципам євроринків.
Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеціальні назви: Yankee Bonds у США, Samourai Bonds в Японії, Bulldog Bonds у Великобританії, Chocolate Bonds у Швейцарії.
Єврооблігації є борговими зобовязаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євро-ринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фінансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій
здійснюється емісійним синдикатом.
Єврооблігації мають декілька різновидів:
звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;
облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використовуються у період різких коливань відсоткових ставок);
облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;
облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховуються при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облігації надають їх власникам додаткові пільги;
облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.
152. Характеристика інструментів ринку єврообліг