Шпаргалки по истории Украины (2007г. Донецк)
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ження словян.
РЖснуСФ декiлька версiй вiдносно територiй, де формувався схiднословянський етнос, та часу, коли це вiдбувалось. Найбiльш поширеною СФ та, згiдно якоi перший етап складання словянства, так званий передсловянський, сягаСФ другоi половини II - I тис. до н.е. Саме тодi починаСФться формування декiлькох археологiчних культур, якi пiзнiше стали характерними для словян.
Передсловянський перiод повязаний з виникненням на правобережнiй лiсостеповiй Надднiпрянщинi Зарубинецькоi культури, яка, СФ спiльною для всього словянства. У той перiод населення межирiччя Десни, Сейму i Сожа було осiлим, жило в основному з землеробства, ремесел i торгiвлi.
Уперше словяни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) пiд назвою тАЬвенедитАЭ. Розселялися вони у районi Балтiйського моря. Пiзнiше, з венедiв вирiзняються двi групи словянського населення - анти (вiд Дунаю до Дону i Азовського моря) i склавiни. Держава антiв проiснувала близько трьох столiть i у 602 роцi загинула пiд натиском аварiв. Починаючи з VII ст. у лiтературi трапляСФться назва "словяни" - люднiсть, яка мешкала на правому березi Днiпра. Незабаром формуСФться понад 10 великих племiнних обСФднань схiдних словян, якi заселяли землi нинiшнiх Украiни, Росii i Бiлорусi. Перелiк цих обСФднань мiститься у тАЬПовiстi временних лiттАЭ. Складаються й великi спiльноти. РЖснують згадки про три центри - Куявiю, Славiю, Артанiю.
6. Проаналiзувати процес розвитку i розселення схiднословянських племен.
Раннi словяни селилися по берегах рiчок i озер. Житла були деревяними, обмазанi глиною. Серед поселень слiд видiлити - Корчувате, Лютiж, Суботiв, Канiв.
Жили вони за традицiями родоплемiнного ладу. Майном, володiли великi роди - патрiархальнi обСФднання. Поступово вiдбуваСФться перехiд до сусiдськоi общини, за якоi визначальним було не походження, а мiiе проживання.
Суспiльно-полiтичний устрiй антiв мав демократичний характер. На чолi племенi стояв князь i старшини, але всi важливi питання вирiшувались на вiче.
Анти часто воювали проти готiв, загрожували кордонам Вiзантii по Дунаю. А в серединi V ст. анти разом iз ними брали активну участь у Балканських вiйнах.
В VРЖРЖ-VШ ст. у словян - розпад первiснообщинних вiдносин. ЗявляСФться сусiдська община. ВиникаСФ приватна власнiсть, що призводить до виникнення нерiвностi. ВидiляСФться знать. На чолi племенi стояв князь. У словян було патрiархальне рабство. Необхiднiсть створення держави диктувалася i зовнiшнiми умовами боротьбою з набiгами кочовикiв. Тому наприкiнцi VIII початку IX ст. виникла держава Русь з центром у КиСФвi.
7. Дати характеристику господарський дiяльностi, побуту та вiруванням схiдних словян.
Основою господарства антiв лишалися землеробство i скотарство. Значного розвитку набули i ремесла ливарне, ковальське, ювелiрне, каменярське. Важливе мiiе у господарському життi антiв посiдала торгiвля з мiстами - державами Пiвнiчного Причорноморя та арабськими краiнами. Окрiм цього, рiчка Днiпро, яка протiкала через територiю антiв, була важливим мiжнародним торгiвельним шляхом.
Життя i праця схiдних словян були тiсно повязанi зi своСФю сiмСФю i природою. Це i визначило два основних культи - обожнення сил природи i культу до пращурiв. Систему вiрувань раннiх словян, коли вклоняються Сонцю, Мiсяцевi, вогневi, дощевi, називають язичництвом. Поступово формуСФться пантеон богiв, серед яких найбiльш шанованими були: Дажбог - бог Сонця й добра; Перун - бог грому; Сварог - бог неба; Дана - богиня води; Стрибог - бог вiтрiв, Велес - бог худоби.
Служителями язичницькоi релiгii були жерцi, iх називали волхвами. Цi люди володiли, окрiм релiгiйних, ще й медичними, астрономiчними знаннями.
Вiрили схiднi словяни i в духiв домовикiв, водяникiв, лiсовикiв, мавок, русалок тощо.
Вже в тi часи, ТСрунтуючись на природних спостереженнях, нашi пращури створили календар. Новий рiк починався у березнi - тодi, коли день починав переважати нiч. Вдосконалювалась й музична творчiсть.
Схiднi словяни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньоi Украiни.
8. Охарактеризувати процес становлення киiвськоi держави.
Протягом VIII - IX ст. словяни розселилися на територii Схiдноi РДвропи. Поступово племiннi спiльноти трансформуються у племiннi князiвства, якi властивi перехiдному етаповi до феодального суспiльства. ЗнижуСФться роль народного вiча, довкола князiв формуються дружини - групи професiйних воякiв. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж частина селянства - смерди - платили князевi данину й виконували рiзнi повинностi. Таким чином наявним було соцiальне розшарування.
Формування державностi у схiдних словян зумовлювалося низкою соцiально-економiчних i полiтичних чинникiв.
Зменшилася необхiднiсть спiльного обробiтку землi. Земля стала переходити у власнiсть окремих сiмей. Землевласники перетворюються на феодалiв, а вiльнi - на феодально залежне населення.
Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспiльного розподiлу працi, що в свою чергу викликало активiзацiю торгiвлi та виникнення постiйних поселень.
Збiльшення розмiрiв територii, вiйськова активнiсть вимагали нових методiв i форм управлiння. На перший план виходить князiвська влада - спочатку виборн?/p>