Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)
Вопросы - Философия
Другие вопросы по предмету Философия
?чинами .С этих позиций он опровергает ньютоновскую теорию абсолютного пространства,выступает против теории тяготения,считая её учением о естественном движении материальных тел,тогда как сам Беркли признавал только движение духовных субстанций.
Со второй половины XIX века начинается оживление философии Беркли и заимствование её многими школами идеализма:имманентной школой,прагматизмом и т.д.
Лейбниц Готфрид Вильгельм
(1646-1716)
Немецкий философ,объективный идеалист.Был первым президентом Берлинской Академии Наук.Лейбниц объединял знания математики (один из изобретателей дифференциального исчесления),физики (предвосхитил закон сохранения энергии);кроме того теолог,биолог,историк.
Философию Лейбница следует рассматривать как попытку синтеза идей механистического материализма (Декарт,Гоббс) и аристотелевско-холастического учения об активных субстанцианальных формах.При объяснении действительности он стремился объединить механический принцип с учением о монадах,изложенным в его Монадологии. Монады,по Лейбницу,представляют собой неделимые духовные субстанции,из которых складывается вся вселенная.Число монад бесконечно, каждая из них обладает восприятием и стремлением.
Лейбниц был одним из основоположников немецкой идеалистической диалектики.Через теологию он подошел к принципу неразрывной связи материи и движения.Однако в объяснении движения Лейбниц впадал в противоречие:монады,по его мнению,не взаимодествуют друг с другом ,и вместе с тем образуют единый развивающийся и движущийся мир,который регулируется предустановленной гармонией,зависящей от высшей монады (абсолюта ,бога).Понятие предустановленной гармонии стало основой наиболее реакционной части философии Лейбницаего теодицеи.
Теория познания Лейбницаидеалистический рационализм-направлена против сенсуализма и эмпиризма Локка(см.билет 10).К положению Локка Нет ничего в уме,чего не было бы в чувстве,Лейбниц добавил -- кроме самого интеллекта .Не разделяя мнения Локка,что умгладкая доска (tabula rasa),отрицая чувственный опыт,как источник всеобщности и необходимости знания,Лейбниц утверждал,что таким источником может быть только разум,и что душа искони содержит в себе начала различных понятий и положений,которые только пробуждаются внешними объектами.
По существу он изменил декартово представление о врождённых идеях(см билет 9),которые,по Лейбницу,заключены в разуме,подобно прожилкам камня в глыбе разума. Критерием истинности от считал ясность,отчетливость и непротиворечивость знания.В соответствии с этим для проверки истин разума,по Лейбницу достаточны законы аристотелевской логики(тождества,противоречия и исключенного третьего),для проверки "истин факта" необходим закон достаточного основания.
Лейбница считают основоположником математической логики.
21.Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, Ж-Ж.Руссо)
Просвітництво культурно-історичний термін (вперше використаний Вольтером і Гердером), що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанні розуму для суспільного прогресу. Просвітництво є продовженням гуманістичних тенденцій XIV XV ст., але відрізняється більшим раціоналізмом і критичністю. Головним прагненням просвітників було знайти завдяки діяльності людського розуму природні принципи суспільного життя. З цієї точки зору було піддано гострій критиці всі наявні форми і відношення людей в сфері права, моралі, економіки, політики тощо. Під впливом просвітництва розпочались реформи в деяких країнах Західної Європи, які сприяли створенню і розбудові громадянського суспільства.
Філософія просвітництва у Франції формувалася значною мірою під впливом англійської філософської думки, але якщо в Англії домінував емпіризм і сенсуалізм, то більшість представників фрінцузького Просвітництва надавали перевагу раціоналізмові.
Ф. Вольтер (1694 1778рр.) справжнє імя Франсуа Марі Ауре у своїх творах Кандід, Філософський словники та ін. висував ідеї, спрямовані проти феодалізму та кріпацтва, він боровся проти церкви, релігійної нетерпимості, фанатизму, деспотії. Вольтер рішучий прибічник рівності громадян перед законом, але треба звернути увагу на те, що він вважав неминучим поділ людей на багатих і бідних. Певний час мислитель визнавав за можливе поліпшити життя людей за рахунок так званого освіченого монархам, тобто вченого, розумного і справедливого царя чи імператора, але на схилі свого життя припускався думки, що найкращим державним устроєм є республіка. Він залишився переконаним в неминучості суспільного прогресу.
Блискучий полеміст і талановитий письменник Ж.-Ж. Руссо (1712 1778 рр.) написав праці Про суспільний договір, Еміль, або про виховання та інші, де торкається питань розвитку цивілізації, держави, моралі, розмірковує над проблемами соціальної нерівності та виховання. Критика ним існуючих порядків ві