Шпаргалка по предмету Международная экономика (МЁжнародна економЁка)

Реферат - Экономика

Другие рефераты по предмету Экономика

авно оформленими нац-ними госп-вами.

  • Міжн. рух капіталу-це його переміщення між країнами світу в пошуках більш вигідної сфери прикладення.
  • Міжн. міграція роб. сили-це процес її стихійного чи організованого переміщення в межах нац-ного або міжн-ного ринків праці, зумовлений х-ром розвитку ПС і виробничих відносин, дією ек. законів.
  • Міжн. валютні відносини є специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечують норм. реалізацію інших форм МЕВ, а з іншого боку, мають власні мех-зми саморозвитку.

     

    3. Характеристика субєктів МЕВ.

    Субєкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.

    Класифікувати субєктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Субєкти мікрорівня -це п/п-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі ек-ки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні звязки між д-вами, між групами держав, між д-вами та міжн. орг-ціями.

    Ділять субєктів на фіз. і юр. особи.

    Фіз. особи-це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм.

    Юр. особи-це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни:

    - постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися;

    - наявність власного майна, відособленого від його учасників;

    - право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися обєктами власності;

    - право від свого імені бути позивачем у суді й арбітражі;

    - самостійна майнова відповідальність.

    Юр. особи поділяються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.

    Субєктами публ. права вважаються такі особи: держава як скарбниця, як верховна влада; підрозділи держ. апарату й держ.-територіальних обєднань; сусп.-політ. угрупування й орг-ції держ. значення.

    Субєктів визначають ще за критеріями способів привласнення й відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права: тов-ва з необмеж. відп-стю; тов-ва з обмеж. відп-стю; АО; командитні тов-ва; одноосібні п/п-ва.

    Субєктами МЕВ виступають різні обєднання: фіз. осіб; юр. осіб; фіз. і юр. осіб.

    Особливою є участь у МЕВ такого їх субєкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав.

    Як субєкт МЕВ держава виконує подвійну функцію:

    1) вона через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнар. операцій;

    2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів.

    Міжнар. орг-ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо. МО поділяються:

    1. за юр. природою: міжурядові, позаурядові;
    2. за складом учасників: універсальні, регіональні;
    3. за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції;
    4. за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
    5. за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.

    Гол. субєктами МЕВ на сьогодні є міжнар. п/п-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац-ні та ТН корпорації.

     

    4. Принципи МЕВ і політ серед-ще їх реалізації.

    Розглядаючи усю сук-сть принципів розвитку МЕВ, доцільно розділяти їх на 2 групи: загальні і специфічні.

    Заг. принципи розвитку МЕВ:

    1. Еволюційність міжнар. ек. процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього.

    2. Системність розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків.

    3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. звязків для 2-х і більше партнерів.

    Деякі автори ще виділяють такі гол. принципи МЕВ як:

    - неконфронтаційність МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основі компромісних кроків назустріч один одному;

    - розвиток МЕВ на наук. грунті, у відп-сті з обєкт. з-нами, на базі наук. досліджень і прогнозів, щоб не допускати дизбалансу світ. ек-ки;

    - спільне вирішення глоб. проблем людства.

    У суч. міжн. праві діють такі заг. принципи міжн. співроб-ва:

    1. принцип суверен. рівності держав;
    2. принцип невтручання, що означає заборону прямого чи посередгього втручання з довільних причин у внутрішні та зовнішні політ., ек. та інші справи довільної держави;
    3. принцип рівноправності та самовизначення народів;
    4. принцип співроб-ва держав для забезпечення міжн. миру і безпеки, розвитку ПС, культури і т. д.;
    5. принцип поваги прав людини;
    6. принцип добросовісного (сумлінного) виконання міжн. зобовязань.

    Специфічні принципи розвитку МЕВ конкретизують зміст заг. приципів.

    Основні з них:

    • кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політ., соц., ек. й культ. c-ми;
    • повинен бути вільний доступ до моря і від нього для країн, що його не мають;
    • взаємна і справедлива вигода для співроб-ва;
    • надійність і конвертованість валют;
    • вчасні міжнар. розрахунки;
    • вчасне погашення боргів і справедл-сть при наданні позик;
    • підтримка платіжного балансу ;
    • повага до права власності та інші.

    В законод-ві Укр. визначені наступні принципи:

    - суверенітет народу Укр.;

    - свобода ЗЕ