Шацький нацiональний парк
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Береги дуже розчленованi, низькi, заболоченi. Живиться пiдземними i поверховими водами та за рахунок водообмiну з iншими озерами. Дно у схiднiй частинi вкрите замуленим пiском, у захiднiй i центральнiй частинi - шаром шапропелю. Поширена водяна i водно-прибрежна рослиннiсть. Озеро вiдзначаСФться високою бiологiчною продуктивнiстю. З риб водяться карась, лин, лящ, окунь, вугор, щука, аклiматизовано зокрема бiлого амура. На берегах Луки гнiздування птахiв, у тому числi лебедiв.
Озеро Люцимир озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi у групi Шацьких озер. Сполучене з озерами Великим Чорним i Круглим. Довжина близько 2,97 км, ширина понад 2 км, площа 4,3 квадратних км, пересiчна глибина 4,1 м., максимальна 11,2 м.. Довжина береговоi лiнii 8,7 км. Улоговина округлоi форми. Береги переважно низькi, пiiано-мулистi, схiднi заболоченi, торфянистi. Живиться атмосферними i ТСрунтовими водами. Взимку замерзаСФ. Прозорiсть води 1,6 метра. Дно переважно рiвне зi зниженням у пiвнiчнiй частинi улоговини. Доннi вiдклади представленi пiсками, глинистим мулом та шаром шапропелю. З водяноi рослинностi поширенi очерет звичайний, куга озерна, стрiлолист звичайний, елодея канадська, рдесники та iншi. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, аклiматизовано вугра, розводять водоплавну птицю. МаСФ мiiе забруднення озера стiчними водами, що прискорюСФ процес СФвтрофування водойми. На пiвнiчному березi озера Люцимир смт. Шацьк; мiiя вiдпочинку.
Озеро Острiвянське озеро льодовикового походження у Любомльському районi Волинськоi областi поблизу с. Острiвя. Довжина 2,6 км, ширина до 1,7 км, площа 2,5 квадратних км, глибина до 3,8 м.. Улоговина маСФ неправильну видовжену форму. Пiвнiчно-захiднi береги заболоченi, захiднi пiдвищенi. Взимку замерзаСФ. Дно мулисте, подекуди заростаСФ водяною рослиннiстю. З риб водяться щука, лящ, плiтка, короп. На берегах гнiздування водоплавних птахiв. Рибальство.
Озеро Перемут озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi на схiд вiд озера Луки, з яким сполучене каналом. Довжина 1,9 км, ширина до 1,4 км, площа 1,5 квадратних км, глибина понад 3,5 м.. Улоговина маСФ форму неправильного трикутника. Береги низькi, заболоченi. Живлення мiшане. Взимку замерзаСФ. Дно вкрите сапропелевим мулом. З риб водяться лин, лящ, окунь, вугор та iншi.
Озеро Пiсочне озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi 2,5 км на пiвнiчний захiд вiд с. Мельники. Довжина 2 км, ширина 1,9 км, площа 1,38 квадратних км, пересiчна глибина близько 7 м, максимальна понад 16 метрiв. Улоговина округлоi форми. Береги пiiанi, низькi. Живиться поверхневими i пiдземними водами. Вода чиста, прозора. Взимку замерзаСФ. З риб водяться лящ, карась, щука, короп та iншi. Аклiматизують окремi види риб (зокрема форелеокуня). Мiiе вiдпочинку та туризму.
Озеро Пулемецьке озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi, поблизу села Пулемець. Довжина 6 км, ширина 3,6 км, площа 16,3 квадратних км, пересiчна глибина 4 м., максимальна 19 м.. Улоговина маСФ форму неправильного овалу. Пiвденний та пiвденно-захiдний береги пiдвищенi, пiiанi, поросли лiсом, пiвнiчний та пiвнiчно-схiдний низькi, заболоченi. Живлення мiшане. Каналом сполучене з Острiвянським озером. Дно пiiане, вкрите на окремих дiлянках зеленим мулом. Прибережна смуга заростаСФ очеретом, поширенi водоростi. Водяться карась, окунь, щука, сом, вюн, аклiматизовано чудського сига.
Озеро Свiтязьке (Свiтязь) озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi за 2,5 км на захiд вiд смт, Шацьк. Каналами сполучене з озером Луки. Довжина близько 9,3 км, ширина 4,8 км, площа 27,5 квадратних км, пересiчна глибина 7 м., максимальна 58,4 м., обСФм води 190,7 млн. куб. м. Довжина береговоi лiнii 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильноi форми. Береги низькi, пiiанi (ширина пляжiв вiд 5 до 50-60 метрiв), подекуди трапляються галька i валуни, окремi дiлянки заболоченi. РД затоки (найбiльша Бужня та Лука); серед озера острiв площею понад 7 гектарiв. Живиться атмосферними i ТСрунтовими водами, а також за рахунок водообмiну з озерами. "iтку вода добре прогрiваСФться, стала температура + 9 градусiв на глибинi 15-17 метрiв. Взимку озеро замерзаСФ. Прозорiсть води 3-5,4 м, пересiчна мiнералiзацiя 0,18 г\л. На днi сапропелевi мули, пiiанi та глинистi вiдклади, у мiiях карстових западин мергелi i вапняки. З водяноi рослинностi поширенi очерет звичайний, рогiз широколистий, осока пухнаста, жовтець язиколистний, рдесник плаваючий, куга озерна, глечики жовтi, латаття бiле, елодея канадська та iншi. Водяться вугор, лящ, короп, сом канадський, карась, сиг. Рибальськi господарства. Район туризму, численнi мiiя вiдпочинку.
Озеро Соминець озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi за 3,5 км на пiвнiчний захiд вiд смт. Шацьк. Довжина 1,25 км, ширина 0,55 км, площа 0,46 квадратних км, пересiчна глибина 1,4 м., максимальна 3,2 м.. Довжина береговоi лiнii 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильноi форми. Береги, крiм пiвденно-схiдних пiщаних, заболоченi, поросли очеретом i чагарником. Живиться атмосферними i пiдземними водами. Взимку замерзаСФ. Прозорiсть води 1,2 1,3 метра, пересiчна мiнералiзацiя 0,33 г\л. Дно озера рiвне, вкрите шапропелевим мулом зеленкуватого кольору завтовшки понад 5 метрiв. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, окунь, СФ раки. Використовують для рибальства.
Озеро Велике Чорне озеро карстового походження у Любомльському районi Волинськоi областi на пiвднi смт. Шац?/p>