Шаруваті кристали рідкоземельних матеріалів
Дипломная работа - Физика
Другие дипломы по предмету Физика
о пройшла через комірку, тобто контрольованими параметрами в процесі реакції інтеркаляції були густина електричного струму та тривалість процесу. При вимірюванні спектрів пропускання використовували зразки товщиною 10 - 20 мкм.
Використання оптимальних технологічних параметрів процесу інтеркаляції (густина струму не більше 10 мкА/см2) дало змогу одержати однорідні за складом інтеркальовані зразки. Досліджували спектри пропускання кристалів GaSe та HхGaSe на спектрометричній установці, зібраній на базі модифікованого спектрометра ИКС - 31. Роздільний спектральний інтервал приладу в цій спектральній ділянці 2.095 -г 2.14 еВ складав 1-2 меВ (дифракційна гратка 1200 шт/мм). Використання терморегульованої кріостатної системи зразка типу "УТРЕКС-РТР" дало змогу вивчити спектри пропускання в діапазоні температур 77-293 К. Контроль температури зразка проведено германієвим термометром опору ТПК-1.1, при цьому точність стабілізації температури зразка складала 0.5 С.
Встановлено, що інтенсифікація процесів інтеркаляції компонентами рідких середовищ ультразвуковою дією в кавітаційних режимах викликає значні розклинюючі когерентні напруження вздовж площин спайності, де діють слабкі ван-дер-ваальсівські сили, що призводить до ефективного диспергування частинок дихалькогенідів з шаруватими структурами та активації останньої. Анізотропія механічних властивостей обумовлює різницю розмірів наночастинок в різних кристалографічних напрямках В процесі диспергування відбувається деінтеркаляція компонентів рідких середовищ з новоутворених поверхонь при збереженні вихідної шаруватої структури. Регулювання розмірів наночастинок здійснюється за рахунок використання різних за природою рідких середовищ, що призводить до змін в кінетиці як процесів інтеркаляції, так і подальшого диспергування. Відомо що під дією ультразвуку в кавітаційних режимах відбувається ефективне диспергування вихідного порошку GaSe до нанокристалічних розмірів при збереженні типу структури та складу сполуки. Середній розмір отримуваних наночасток залежить від природи дихалькогеніду та рідкого середовища, склад вихідних інтеркалятів істотно впливає на середні розміри наночастинок. Збільшення часу ультразвукової обробки суттєво не впливає на розміри наночастинок.
В якості рідких середовищ, крім води, можуть бути використані органічні розчинники. Недоліками способу є:
- диспергування за вказаних умов відбувається лише частково для
вихідної наважки дихалькогеніду, що потребує додаткових операцій центрифугування та фільтрування розчинів:
- процес диспергування та розміри частинок - не керовані, що значно обмежує технологічні можливості застосування способу;
- диспергування за вказаними режимами є малоефективним, оскільки наведені розміри частинок є оціночними і не свідчать про дійсні розміри частинок та їх розподіл;
- можливі порушення складу та перебудова вихідної структури дихалькогенідів;
- у випадках використання дихалькогенідів з шаруватими структурами можлива їх не контрольована інтеркаляція компонентами рідкого дисперсійного середовища.
Приклад здійснення способу: вихідний порошок 2H-NbSe2 (2 г) з середніми розмірами частинок в межах 10 - 40 мкм розміщують на мідній сітці (розмір комірчини - 5 мкм), що служить комбінованим робочим електродом електрохімічної комірки обємом 150 см3 з ізольованим пористою діафрагмою анодним простором (лабораторне виконання). Робочий електроліт - водний розчин сульфату літію з концентрацією 4,76 % мас. Використовують гальваностатичний режим пропускання постійного струму при кімнатній температурі, величина електричного заряду - 196,02 Кл. Після закінчення електрохімічної обробки порошки підлягають семикратній промивці дистильованою водою від залишків електроліту та з метою деінтеркаляції можливих слідів запроваджених гідратованих іонів літію. Фільтрування розчину проводять через фільтрувальний папір та висушують фільтрат при кімнатній температурі. Середні розміри частинок визначають методом розширення рентгенівських ліній в найбільш характерних кристалографічних напрямках - [013], [110], контроль за структурою та складом виконують за допомогою рентгенофазового та кількісного хімічного аналізів. Результати експериментів наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
№ п/пСполукаУмови диспергуванняПараметри
елементарної
комірки, нмСер. розмір частинок, нм в кристапографічних. напрямахСере-дови-
щеконц., порошку, % мас.пит. акуст. потужність, Вт/смчас.
хв
а
с
[013]
(110)123456789101.прототип
2H-MoS2вода1,02,03602.2H-WSe2ацетон3,05.0ЗО0,32667(3)1,2996(4)16,2*0,693,63,63.2H-NbSe2ацетон3,05,0зо0,34468(5)1,2592(1)119,5*4.8 >2004.2H-MoSe2ацетон3,05,0зо0,34899(2)1,2934(2)45,5*1,828,31,25.Cu 0.85WSe2ацетон3,05,0зо 0,3285(4)1,2984(2)98,6*4,0147,6*7,86.Tio.67WSe2ацетон3,05,0зо0,32868(2)1,2973(1)22,81.076,13.27.C0.67WSe2ацетон3,05.0зо0,32869(2)1,2983(2)117,6*5.6>2008.2H-WSe2масло3,05,0зо 0,3284(2)1,2988(9)22,01,890.04.09.2H-MoS2масло3,05.0зо0,31598(4)1,2992(2)60,63.897,06,510.Ti 0.67WSe2масло3,05,0зо0,3290(2)1,2980(1)9,70.929,02.011.2H-MoSe2етилов. спирт3.05,0зо0,32908(4)1,2937(7)44,81,5-12.2H-WSe2етилов.
спирт3,05,0зо0,32859(4)1,2990(8)32,8*1.189,3*2,813.Cu 0.61NbSe2етилов. спирт3,05,0зо0,34781(7)1,3554(2)56,91,987,03,114.2H-MoS2вода3,05,0зо0,31593(4)1,2296(1)110,47.0113,0+7,215.2H-WSe2вода3,05,0зо0,32845(9)1,2990(5)47,62,8100,2*7,216.Cuo.85WSe2вода3,05,0зо0,32837(4)1,2976(2)134,08,4141,0*9,017.2H-WSe2ацетон1,00,5250,32867(4)1,2996(4)16,00,693,4*3.518.2H-WSe2ацетон5,010,0зо0,32867(3)1,9996(5)16,00,593,0*3,519.2H-WSe2ацетон0,50,2150,32867(4)1,2996(4)--20.2H-WSe2ацетон7,015,0600,32866(3)1,2996(4)--
3. Впровадження водню В GaSe
Актуальність водневої тематики обумовлена перспект?/p>