Чернiгiвщина та Чернiгiвська область - iсторичний обзор
Информация - История
Другие материалы по предмету История
План
- Загальнi вiдомостi
- Статистичнi данi
- Геральдiка Чернiгiвськоi областi
- РЖсторiя Чернiгова
- О iменi города
Використанi джерела
Карта районов областi
РЖсторiя регiону
Заселення територii Чернiгiвщини почалося ще за часiв палеолiту - близько 100 тис. рокiв тому. Бiльше двадцяти поселень епохи пiзнього палеолiту (35-10 тис. рокiв тому) дослiдники виявили на територii областi. А знахiдки в селi Мезин Коропського району не мають собi рiвних у свiтовiй археологii.
У IX ст. Чернiгово-Сiверська земля увiйшла до складу Киiвськоi Русi, причому Чернiгiв за розмiрами i значенням серед iнших мiст поступався лише КиСФву. У складi Киiвськоi Русi вона одержала подальший соцiально-економiчний розвиток. Головне мiiе в економiцi займало сiльське господарство. Високого рiвня розвитку досягло ремесло. Чернiгово-Сiверська земля мала розгалуженi торговi звязки.
Адмiнiстративно- територiальий розподiл
У Чернiгiвськiй областi 22 райони: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, РЖчнянський, Козелецький, Коропський, Корюкiвський, Куликiвський, Менський, Нiжинський, Новгород-Сiверський, Носiвський, Прилуцький, Рiпкинський, Семенiвський, Сосницький, Срiбнянський, Талалаiвський, Чернiгiвський, Щорський.
Всього на територii областi - 1539 населених пунктiв; серед яких: мiст 15, селищ мiського типу - 30, сiл 1494. Мiста обласного пiдпорядкування Нiжин (75.7 тис. жителiв), Прилуки (64.5 тис. жителiв), Чернiгiв (301.4 тис. жителiв).
Влада
Мiiевi державнi адмiнiстрацii:
В обласнiй державнiй адмiнiстрацii - 103 працiвники апарату. Районних державних адмiнiстрацiй - 22, в яких загалом 614 працiвникiв.
Мiiевi ради:
10725 депутатiв працюють у 594 мiiевих радах, причому:
- в обласнiй радi - 74 депутати
- у 22 районних - 1504 депутати
- мiських (мiст обласного пiдпорядкування) - 3, депутатiв - 135 осiб
- районних у мiстах - 2, депутатiв - 86 осiб
- селищних - 29, депутатiв - 627 осiб
- сiльських - 525, депутатiв - 7974 особи
- мiських у районах - 12, депутатiв - 325 осiб
Кордони
Чернiгiвська область межуСФ на пiвночi з Росiйською ФедерацiСФю (199 км. держкордону), на пiвнiчному заходи - з Бiлоруссю (227 км держкордону), на сходi з Сумською областю, на пiвднi - з Киiвською та Полтавською областями.
На кордонах розташовано 8 пунктiв переходу: Гремяч - Вiтiмль. Добрянка - Пiддобрянка, Костобобрiв - Азарiвка, Днiпровське - Верхнi Щури, Тимоновичi - Н.-Ропськ, Клюси - Н. Свiт, РЖльмова - Глибоцьке, Деревини - Андрiiвка.
Населення
Всього - 1236.0 тис. осiб.
З яких:
- мiського - 721.0 тис. осiб;
- сiльського - 515.0 тис. осiб;
- чоловiкiв - 562.4 тис. осiб; (45.5 %)
- жiнок - 673.6 тис. осiб; (54.5 %)
Щiльнiсть населення - 39.2 чол. на кв. км.
Народжуванiсть (на 1000 жителiв) близько 7 осiб.
Економiчний
потенцiал
Область маСФ iндустрiально-аграрну структуру господарства. Прiоритетними СФ харчова, паливна, машинобудiвна i металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка промисловостi. Чернiгiвщина забезпечуСФ понад 80% загальнодержавного випуску вовняних тканин i шпалер, 30% хiмiчних волокон i ниток, 20% видобутку нафти. Область СФдина в Украiнi випускаСФ пожежнi машини, кордну тканину для виробництва шин, бiлкову оболонку для харчовоi промисловостi, окремi види обладнання для галузей АПК. ПiдприСФмства й органiзацii областi поставляють продукцiю бiльш нiж у 60 краiн свiту.
У галузi сiльськогосподарського виробництва ii знають як одного з найбiльших постачальникiв картоплi, цукру, збiжжя, продуктiв тваринництва, а також меду, фруктiв, льону та знаменитих нiжинських огiркiв. Сiльське господарство областi майже повнiстю, за винятком олii та рибопродуктiв, забезпечуСФ продовольчi потреби населення, маСФ значнi експортнi можливостi.
Багата Чернiгiвщина корисними копалинами. Загальнодержавне значення мають поклади високоякiсних скляних пiскiв (Рiпкинський район) i нафти. Нафтогазоконденсатнi родовища зосередженi в РЖчнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаiвському районах. Велике промислове значення мають родовища крейди в Новгород-Сiверському районi та цегельноi сировини по всiй територii областi. На Чернiгiвщинi вiдкрито СФдине в Украiнi родовище бiшофiту (Новоподiльське, РЖчнянського району) - унiкальне за обсягом i лiкувальними якостями, у центральнiй частинi поширенi джерела мiнеральних вод.
Культура i традицii
Чернiгiвський край славиться великою кiлькiстю памяток iсторii та архiтектури ХРЖ-ХРЖРЖ ст. i ХVРЖРЖ-ХРЖХ ст. Понад 200 iз них мають свiтове значенн. Найбiльш цiнними памятками домонгольського перiоду СФ унiкальнi Спаський (ХРЖ ст.) та Борисоглiбський (ХРЖРЖ ст.) собори, АнтонiСФвi печери та РЖллiнська церква (ХРЖ-ХРЖРЖ ст.), Пятницька церква (ХРЖРЖ ст.) у Чернiговi, ЮрСФва божниця (Х ст.) в Острi. РЖз пiзнiших часiв збереглися палацовi ансамблi: садиби Тарновських (ХРЖХ ст.) в с. Качанiвка РЖчнянського району, Галаганiв (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дiгтярi Срiбнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (ХVРЖРЖРЖ) в с. Вишеньки Коропського району.
Землi Чернiгiвщини - джерело творчого натхнення для цiлоi плеяди видатних представникiв культури i науковоi елiти. Тут народився вiдомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала т?/p>