Частота серцевих скорочень. Аналоговi пристроi вимiрювання частоти серцевих скорочень
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Житомирський державний технологiчний унiверситет
Реферат
На тему Частота серцевих скорочень. Аналоговi пристроi вимiрювання частоти серцевих скорочень
Виконав РЖвановський РЖ. Г.
Перевiрила Нiкiтчук Т. М.
Житомир 2010
Вступ
Серце кровоносна система кровоносноi системи людини, який наганяСФ кров в артерiальну систему i забезпечуСФ ii повернення по венах. У деяких плазунiв (крокодил), птахiв, ссавцiв i людини серце порожнистий орган, що складаСФться з 4 камер: праве i лiве передсердя, правий i лiвий шлуночки. Биття серця контролюСФться автономною нервовою системою, внутрiшнiм контролюючим органом СФ синоатрiальний вузол. РЖмпульси якого провiдною системою серця передаються вiд передсердь до шлуночкiв.
1. Нервова регуляцiя роботи серця
У порожнинi серця i в стiнках великих судин розташованi рецептори, що сприймають коливання тиску кровi. Нервовi iмпульси, що приходять вiд цих рецепторiв, викликають рефлекси, що налаштовують роботу серця до потреб органiзму. РЖмпульси-команди про перебудову роботи серця поступають вiд нервових центрiв довгастого мозку i спинного мозку. Парасимпатичнi нерви передають iмпульси, що знижують частоту сердечних скорочень, симпатичнi нерви доставляють iмпульси, що пiдвищують частоту скорочень. Будь-яке фiзичне навантаження, що супроводжуСФться пiдключенням до роботи великоi групи мязiв, навiть проста змiна положення тiла, вимагаСФ корекцii роботи серця i може збудити центр, який прискорюСФ дiяльнiсть серця. Больовi подразники i емоцii також можуть змiнити ритм роботи серця. Позитивнi емоцii прискорюють роботу серця, негативнi, - знижують його працездатнiсть.
2. Частота серцевих скорочень
Поняття "Частота сердечних скорочень" i "частота пульсу"
В сучаснiй лiтературi пiд поняттям частоти сердечних скорочень може також фiгурувати i частота пульсу. Хоча у великiй кiлькостi лiтератури коли говорять про число ударiв в хвилину, то розрiзняють поняття "Частота сердечних скорочень" i "частота пульсу". Частота сердечних скорочень - це кiлькiсть ударiв серця в хвилину, яке вимiрюСФться, наприклад, ЕКГ. Частота пульсу - це кiлькiсть iмпульсiв кровi, що виникають в артерii за одну хвилину. Частота пульсу найчастiше вимiрюСФться на запясток, шиi або в паховiй областi. Частота сердечних скорочень i частота пульсу можуть бути рiзними. Якщо частота сердечних скорочень i частота пульсу рiзнi, то можна говорити про порушення ритму i робити висновки про певнi хвороби.
Взагалi, пульс (Частота сердечних скорочень, ЧСС) - синхронне iз скороченням серця перiодичне розширення кровоносних судин, видиме оком i визначуване на дотик. При кожному сердечному скороченнi артерii пульсують, коли кров проштовхуСФться через них. (Пульс - хвиля коливань, що поширюються по стiнках аорти, i що виникають при скороченнi лiвого шлуночку серця.)
3. ЧСС. Вiд чого залежить
Яка нормальна частота сердечних скорочень
Частота сердечних скорочень залежить вiд вiку, навантажень i iндивiдуального обмiну речовин. Пульс здорового нетренованого чоловiка в станi спокою - 60-75 ударiв в хвилину, жiнки - 75-80. При частотi сердечних скорочень за межами 100 ударiв за хвилину вимагаСФться медичне обстеження. У людей, що займаються видами спорту, що вимагають витривалостi, частота сердечних скорочень складаСФ усього бiля 45 - 60 ударiв в хвилину.
При фiзичному навантаженнi, змiнi емоцiйного стану, а також при повязаних з дефiцитом гемоглобiну в кровi i iнших захворюваннях частота пульсу збiльшуСФться, оскiльки органiзм людини стандартно реагуСФ на вимогу органам i тканинам пiдвищеного кровопостачання збiльшенням сердечних скорочень.
На частоту пульсу впливаСФ також зростання (зворотна залежнiсть - чим вище зростання, тим менше як правило кiлькiсть сердечних скорочень в хвилину), вiк (пульс новонародженоi дитини в станi спокою дорiвнюСФ 120-140 ударам в хвилину, i тiльки до 15 рокiв досягаСФ норми), стать (у чоловiкiв в середньому пульс дещо нижчий, нiж у жiнок), натренованiсть органiзму (при схильностi органiзму постiйним активним фiзичним навантаженням пульс в станi спокою зменшуСФться). У професiйних спортсменiв пульс до навантаження - 40-50 ударiв в хвилину. Потiм - 90-100. У нетренованих пульс пiсля пiдняття 7 кг гантелей 100-120 ударiв в хвилину. Пiсля нетривалого бiгу 120-150 ударiв в хвилину. А пiсля серйозноi фiзичноi напруги, такоi, як тривалий бiг, сильне навантаження на мязи i тому подiбне пульс може досягати 150-205 ударiв в хвилину.
ОрiСФнтовне значення максимальноi частоти пульсу розраховуСФться по формулi: 220-вiк = максимальна частота сердечних скорочень. Значно точнiшi результати даСФ тест з навантаженням: пiсля розминки пробiгти з максимальною швидкiстю 3- 2 хвилини, з паузою в одну хвилину. При цьому вимiрюйте пульс.
Для контролю якiсних характеристик пульсу i сатурацii киснем артерiальноi кровi використовують метод пульсометрii.
4. Вимiрювання частоти серцевих скорочень (методики вимiрювання)
Найпростiше пульс визначають намацуванням трьома пальцями бiля основи кистей рук зовнi над променевою кiсткою або на пiдставi скроневих кiсток. Зазвичай пульс рахують протягом 6, 10 i 15 секунд i м