Ціна і вартість робочої сили
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
актер товару робоча сила зумовлює взаємозвязок економічних, соціальних, політичних, природно-демографічних, морально-етичних, психологічних факторів і процесів, що впливають на динаміку ринку робочої сили.
Серед особливостей функціонування товару робоча сила як біосоціальної сутності слід виділити:
? гнучкість, мінливість, адаптивність (через свідомість і аналіз) до природного навколишнього середовища, здатність на дію та протидію;
? робоча сила - активна сила, субєкт і обєкт відтворювального процесу, елемент продуктивних сил і носій економічних відносин, реалізатор економічних інтересів і потреб;
? здатність самореалізовуватись, самопродаватись;
? здатність створення додаткових вартостей, а не просто перенос частини своєї вартості;
? носій робочої сили є одночасно і споживачем благ;
? товар робоча сила не можна навантажити і свавільно перемістити з одного географічного пункту, регіону в інший;
? з часом в процесі споживання товару робоча сила до певної межі відбувається нарощування його якостей як споживчої вартості;
? суспільство не може повністю контролювати процес відтворення робочої сили.
Виробником своїх якостей є насамперед сам носій робочої сили, а також держава, колектив та інші соціуми навколишнього середовища;
? процес ціноутворення, показники еластичності попиту і пропозиції товару робоча сила мають суттєві відмінності;
? продаж робочої сили не можна відкласти, очікуючи на сприятливішу економічну конюнктуру, бо саме це для більшості населення є єдиним джерелом забезпечення свого існування;
? такі явища, як запас, резерв, що є обєктивно необхідними для забезпечення безперервності процесу виробництва, щодо робочої сили завжди означають втрати. Збережені та невикористані трудові ресурси є загубленими для суспільства, оскільки їх уже неможливо повернути у виробництво.
Механізм функціонування ринку праці відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною. Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим факторам виробництва та опосередковано відображає вплив інших чинників:
? чисельності покупців робочої сили та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані в трудові ресурси;
? можливості певної взаємозамінності живої праці та знарядь праці залежно від рівня цін на них;
? продуктивності праці й ринкової вартості (ціни) створюваного нею товару.
Вартість робочої сили
В процесі виробничої діяльності робоча сила постійно вдосконалюється - набирається досвіду, знань, отримує освіту тощо. Вступаючи в сферу виробництва для забезпечення себе засобами існування власник робочої сили може використати один з двох варіантів:
1. Створити власне приватне підприємство і виробляючи товари або послуги пропонувати їх на ринку.
2. Пропонувати свою здатність до праці уже функціонуючим підприємствам, тобто продавати свою робочу силу.
В такому разі робоча сила перетворюється в товар. Стаючи товаром, робоча сила, як і будь-який інший товар, має дві властивості: вартість і споживчу вартість.
Споживча вартість робочої сили - здатність людини своєю працею створювати новий продукт і нову вартість величина якої більша, ніж вартість самої робочої сили.
Вартість робочої сили - затрати суспільно необхідного робочого часу, потрібні для відтворення робочої сили. Визначається вартістю товарів та послуг, необхідних для забезпечення нормального існування людини в певних соціально-економічних умовах. На ринку вартість робочої сили проявляється в вигляді заробітної плати.
Якісне визначення вартості товару "робоча сила" утворюють відносини робочої сили між найманим робітником і капіталістом. Кількісне визначення вартості товару робоча сила зводиться до величини її вартості, яка визначається кількістю суспільно необхідної абстрактної праці, потрібної для виробництва життєвих засобів", що забезпечують відтворення робочої сили, і зводиться до вартості цих життєвих засобів - до вартості так званого "споживчого кошика". До його складу входять товари, споживання яких стало типовим, характерним для певної країни в певний час і забезпечує відтворення робочої сили певної якості (кваліфікації).
В економічній теорії існує концепція, яка ототожнює робочу силу з працею (А. Сміт, Д. Рікардо та їх послідовники). Відповідно до цієї концепції найманий працівник продає, а капіталіст купує та оплачує не здатність працівника до праці, а саму працю.
Проте продати працю неможливо, оскільки праця - це доцільне використання розумових і фізичних сил людини в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. Складовими частинами процесу виробництва є сама праця, знаряддя праці й предмет праці. Тому праця є процесом, що здійснюється за наявності засобів виробництва - знарядь і предметів праці. Але найманий працівник позбавлений засобів виробництва, вони є власністю капіталіста. Тому найманий працівник не може здійснити процес праці, а поки процесу праці немає, не існує і живої праці. Продати ж те, чого не існує, неможливо, тому концепція про продаж найманим працівником своєї праці ірраціональна. Свою працю, і лише в уречевленій формі, може продати лише той, хто є власником засобів виробництва, хто з їх допомогою здійснює процес виробництва і в ньому уречевлює працю у виробленому товарі, який пропонується для продажу. Такої можлив?/p>