Циркове мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Цирк (лат. circus) вигляд видовищного мистецтва, за законами якого будуСФться розважальна вистава, як правило, на аренi спецiальноi будiвлi (круглоi форми з високим куполом). Основою циркового мистецтва вважаСФться демонстрацiя незвичайного (екiентрика) i смiшного; характерною приналежнiстю сучасного цирку СФ демонстрацiя фокусiв, пантонiми, клоунади, виняткових здiбностей, часто повязаних з ризиком (шпагоглотанiСФ, огнеглотанiСФ, фiзична сила, акробатика, еквiлiбристика, стрибки) дресированих тварин. Циркова трупа може постiйно базуватися в мiстi i мати певну будiвлю, велику роль в iсторii жанру грав бродячий цирк.
Не циркачi, а цирковi. На циркачiв образяться це образа, приблизно як жиди, хохли. Тому що цирковi особлива нацiональнiсть, маленький народ чисельнiстю порядку пять тисяч. Цирковi одружуються один на одному, народжують циркових дiтей i залишаються в цирку до кiнця життя касирами, бiлетерами, адмiнiстраторами, артистами. Всi вони носii древнього знання, що складаСФться з багатьох рокiв тренування i мiльйона секретiв, що передаються з поколiння в поколiння. Деякi цирковi династii тягнуться з дореволюцiйних часiв. Майже всi цирки в Росii як i i ранiше бродячi, До КиСФва приiжджали не лише окремi нацiональнi номери, а цiлi нацiональнi цирковi колективи. дiти всi так само зростають на тирсi i з молоком матерi, вбирають щось таке, що дозволяСФ цирковим виживати в будь-яких обставинах, до старостi ходити по канату, спати у вагончиках, керувати дикими тваринами. Циркове життя, ми це памятаСФмо з дитинства i з книг, оточене таСФмницями можливо, уявними.
РЖсторiя киiвського цирку
До 1875 в КиСФвi не було стацiонарного цирку, iснували лише тимчасовi деревянi або брезентовi цирки, якi працювали всього декiлька мiсяцiв, пiсля чого iх розбирали. У 1868 роцi француз Огюст Бергонье купив в центрi КиСФва земельну дiлянку i звернувся до Мiського управлiння за дозволом побудувати на цiй територii стацiонарний камяний цирк, на що незабаром отримав дозвiл. Вiн знаходився там, де зараз розташований театр росiйськоi драми iм. Лесi Украiнки. Вiдкриття Цирка Бергонье вiдбулося в 1875 роцi. У нiм виступали дресирувальник коней. Але через три роки плани власника помiнялися: замiсть цирку запрацював драматичний театр, який аж до революцii носив iмя Бергонье. У КиСФвi працювали i iншi цирки зокрема в 1903 був побудований цирк, де виступав Крутiков з дресированими кiньми. На розi вулиць Саксаганськоi i Великою Василькiвськоi пiсля вiйни працював цирк в якому виступали такi видатнi майстри циркового жанру як Дуров, Золло, Кио. Особливо вiдомий був клоун i дресирувальник Михайло Золло свого часу саме йому цар Микола II, вражений виступом артиста, подарував свiй золотий годинник на ланцюжку. У Михайла Золло була своя циркова трупа i звiринець в якому мiстилося близько 200 тварин.
Сучасна будiвля Нацiонального цирку Украiни розрахована на 2100 мiiь, Киiвський цирк був вiдкритий в 1961 роцi. Будiвля цирку найбiльша купольна будiвля в мiстi. Проект будiвлi цирку створив архiтектор Жуковi. У 1968 роцi в КиСФвi на манежi цирку демонструвалася мiжнародна циркова програма. У нiй брали участь артисти зi всiх соцiалiстичних краiн i Радянського Союзу
У 1998 роцi Киiвський цирк отримав статус Нацiонального цирку Украiни, що дало йому право називатися головним цирком Украiни.
Харкiвський цирк - найстарiший в Украiнi. Заснований в 1886 р., вiн розмiщувався в спецiально побудованiй будiвлi, що збереглася i понинi на пл. Червоного Мiлiцiонера На початку ХХ ст в Харковi були навiть два цирки, друга будiвля була побудована театральним пiдприСФмцем греком Р. Муссурi.
Цей факт дуже дивував приiжджих - американцiв, iталiйцiв, нiмцiв, французiв: "Два цирки в Харковi?! Нечувана розкiш!" У нинiшнСФ примiщення (пл. РЖрини Бугрiмовоi, 1), що вмiщаСФ бiльше двох тисяч глядачiв, обладнане кондицiонерами, спецiальними лiфтами i iн., цирк переiхав в 1977 роцi. На стендах виставки, розгорнутоi у фойСФ, - iмена прославлених майстрiв манежачи, якi починали свою творчу дорогу в Харковi.
Цирк - це мистецтво прямого ефiру. РЖ там працюють живi люди, i деякi мiж iншим були наприклад провiдними гiмнастами Росiйського спорту. У США бiльшiсть циркових - це росiяни. Цирк це не спорт. На змаганнях досить пiдняти рекордну вагу, а в цирку це повинно бути приголомшливим видовищем.
Дресирувальники захоплювали глядачiв не лише ефектними трюками, якi виконували його вихованцi, але i безстрашнiстю самого дресирувальника. довiра до тварин, упевненiсть, сила духу, умiння володiти собою. Вони демонстрували дресированих мавп, слонiв, понi, гепардiв, ведмедiв, коней.
Музичнi акробати. Вони виконували популярнi мелодii на музичних iнструментах в найнеймовiрнiших положеннях: наприклад в стiйцi тАЬкопфштейнтАЭ - тАЬголова в головутАЭ грали на трубах. При цьому потрiбно було не лише зберiгати баланс, але i правильно дихати, щоб не сфальсифiкувати! Виконували вони мелодiю i тодi, коли один з них знаходився в стiйцi на руцi на головi нижнього
Повiтрянi акробати виконували акробатичнi трюки, якi виконують артисти на манежi, демонстрували високо пiд куполом цирку.
Художньо-акробатичнi групи, що складаСФться з чотирьох артистiв, артисти в костюмах, прикрашених нацiональним орнаментом, на пСФдесталi, що свiтиться, вибудовували живi пiрамiди, демонстрували складну акробатичну пiдтримку. Там все сьогодення, справжнi трюки, акробати не стрибають пi?/p>