Циклы Кондратьева
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
2.РЖсторiя виникнення теорii хвиль в економiцi
2.1.Зародження iдей
Поява у 1925 р. працi КондратьСФва Великi цикли конюнктури визвала позитивнi вiдгуки економiстiв Захiдноi РДвропи та США (Д.М. Кейнс, С. Кузнець, У. Мiтчел, РЖ. Фiшер та iншi). КондратьСФва вибрали членом ряда iноземних наукових товариств, у тому числi Американськоi економiчноi асоцiацii, Американського статистичного та соцiологiчного товариств, Лондонського статистичного та соцiологiчного товариства.
У 1924 р. Н.Д. КондратьСФв здiйснив наукову поiздку в США, Великобританiю, Канаду та Нiмеччину. Там вiн вивчав ринкову економiку та методи ii державного регулювання. Пiсля публiкацii у 1925 р. статтi про Великi цикли конюнктури написав бiльш мiстку працю, яку представив у лютнi 1926 р. у виглядi доповiдi на конференцii в РЖнститутi економiки Росii пiд назвою Великi цикли конюнктури, що була прийнята неоднозначно. При гарному вiдношеннi большiсть колег були не готовi прийняти його iдеi та методи математичного анализу динамiки ринковоi економiки. Не було прийнято й метод видiлення вiкового тренду економiчноi динамiки (тобто тенденцii розвитку). На КондратьСФва обрушилися традицiйнi економiсти, що поставили пiд сумнiв правильнiсть великого масиву розрахункiв тенденцiй економiчноi динамiки за 100 рокiв в США, Англii, Нiмеччинi та Францii.
2.2.Хвильообразнi циклiчнi коливання в економiцi
Н.Д. КондратьСФв вiдмiчав, що у кризовi 1919-1921 роки ринкова економiка схильна хвильообразним циклiчним коливанням: короткi 3-3,5 рокiв, середнi 7-11 рокiв. Цi коливання мають обернений характер, тобто спад змiнюСФться пожвавленням та пiдйомом, економiчна рiвновага самовiдновлюСФтья (не без допомоги економiчних агентiв та факторiв). Економiчнi кризи носять руйнiвнi сили старих способiв, форм та методiв господарювання, а також створювальнi сили у виглядi технiко-технологiчних iнновацiй та конкретно-економiчних умов для нового економiчного росту. Найвеликшою заслугою КондратьСФва СФ той факт, що економiчна конюнктура (за його визначенням, це синонiм економiчноi динамiки) постiйний процес, в складi якого СФ два види руху один вiдображаСФ хвильообразнi, спонтаннi обратимi процеси, а другий необратимi, еволюцiйнi, що вiдображають поступовий развиток виробничих сил суспiльства. Але КондратьСФв помiтив, що окрiм коротких та середнiх коливань ринковоi економiки, на практицi зустрiчаються дуже короткi та бiльш довгi коливання. Як вiдмiчають в своiй статтi Проблеми економiчноi динамiки у творчостi КондратьСФва РД.В. БСФлякова та С.А. КомлСФв, при вивчаннi обернених процесiв економiчноi динамiки КондратьСФв бачив 4 види хвильообразних циклiчних коливань дiловоi активностi i рiзним перiодом часовоi довготи. Першi дуже короткi, сезоннi коливання, другi короткi, вiд 3 до 3,5 рокiв, третi торгово-промисловi цикли в 7-11 рокiв, четвертi великi цикли конюнктури (довгi хвилi) в 50-60 рокiв.
Дана класифiкацiя в нинiшнiй час прийнята свiтовою економiчною наукою. КондратьСФв не мiг не знатi думки Енгельса про те, що в перiод дитинства свiтовоi торгiвлi, в 1815-1847 роках спостерiгався приблизно пятирiчний цикл, а з 1847-го по 1867 рiк цикл був визначений десятирiчним. Але у той самий час вiн дав свою класифiкацiю на основi власних математико-статистичних розрахункiв. КондратьСФв вдало сполучав логiчне з iсторичним, умiло використовував iсторичний економiчний досвiд циклiчностi економiчноi активностi. Вiн виходив, наприклад, з того, що А.Смiт написав свою книгу, коли економiка Англii йшла по висхiднiй хвилi промисловоi революцii i тому не допускав думки про те, що вона може розвиватися циклiчно, хвильообразно. В "агатствi народiв"(1776 р. ) Смiт вiдобразив один шлях розвитку економiки екстраполярно вгору. Тому-то вiн засновник лiнii оптимiзму в класичнiй школi. Але Д. Рiкардо до моменту видання своСФi працi "принципи полiтекономiiтАЭ 1819 р.) вже знав про "пробуксовку" економiки, починаючи з 1794 р., труднощах 1812-1813 рокiв, а пiзнiше й 1823 р., що закiнчилися першою економiчною кризою 1825 р., але так i не змiг вирiшити дiлему справедливого розподiлу нацiонального доходу суспiльства мiж "прибутком" а "зарплатою". З-за цього вiн засмутився, побачивши, що все те, що написав, не повнiстю вiдображаСФ економiчну дiйснiсть.
Свiдком усiх хворобливих економiчних криз ХРЖХ столiття був засновник класичноi доктрини нового типу К.Маркс. Марксу було сiм рокiв, коли РДвропу потрясла економiчна криза 1825 року, яка визвала огромну панiку та страх серед пiдприСФмцiв. Пiсля були кризи 1836 р., 1847 р., 1857 р., 1866 р., 1875 р., 1882 р., 1900 р., 1920-1921 рр. i т.д. Маркс впевнився, що перiодичнi кризи повторюються кожнi 7, 10, 11 рокiв, та добре дослiджував iх. Англiйський економiст Хайл Кларк в своiй працi (1847 р.) висказав думку про те, що десятирiчнi цикли повторюються з регулярнiстю, тому що являються вираженням больш довгих хвиль циклiчних коливань, але пiдтвердити свою думку розрахунками не змiг. Кризовi явища кiнця XIX ст. i початку XX ст. дали привод економiстам того часу звернути свiй погляд на довгi хвилi економiчноi динамiки. Про цю проблему писали Д.Мiль, С.Сiсмондi, Т.Веблен, М.РЖ. Туган-Барановський, К.Вiксель, Р.Гiльфердинг, В.Парето, А.Маршал, К.Каутський, А.Афталiон, А.Гельфанд (псевдонiм Парвус), Г.Мур, Ж.Лескюр, С.Вольф, Д.Гобсон, РЖ.Мiтчел, Джевонс, Д.Кейнс, РЖ.Шумпетер, А.Амонi та iн.
КондратьСФв в перших трьох параграфах своСФi доповiдi Великi цикли економiчноi ко?/p>