Центральна виборча комісія: правовий статус і організація роботи

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

?а характер виборів, зокрема на кількісний склад та структуру виборних органів у деяких країнах Європи, є тенденції, що намітилися тут у другій половині ХХ століття щодо ускладнення територіальної організації держав унаслідок створення нових адміністративних ланок (Франція, Польща), виділення автономних утворень в унітарних державах (Іспанія, Італія, Португалія, Україна та ін.), перехід від унітарної до федеративної форми державного устрою (Бельгія, Боснія та Герцеговина).

Ми розглянули приклади Франції і Німеччини.

Керівним виборним органом французького департаменту є генеральна рада. Вибори в неї проходять по так званих кантонах і тому називаються кантональними. Кантон - не адміністративна одиниця. Фактично - це виборчий округ, у який входить певне число комун. Кожний кантон обирає в генеральну раду одного представника. Число кантонів у різних департаментах по-різному, воно встановлюється урядом.

Вся територія Німеччини поділяється на громади. Однак по своїй площі вони сильно відрізняються один від одного як внаслідок історичної традиції, так і з інших причин - наприклад, через різну щільність населення.

Повноваження громад досить широкі. Вони виконують ряд завдань загальнодержавного характеру: ведення актів громадянського стану, проведення виборів від загальноєвропейського до муніципального рівня, облік військовозобовязаних, видача посвідчень особи; здійснюють будівельний, промисловий, промисловий нагляд.

У кожній країні інститут виборів регулюється численними правовими актами. Параметри і способи їх регламентації обумовлені належністю країни до того чи іншого типу держав та їх правової системи, а також національними, історичними, релігійними та іншими особливостями населення країни.

 

Перелік використаної літератури

 

  1. Закон Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Закон України від 10.04.2004 із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2747-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446 // Відомості Верховної Ради України. 2004. N 30-31. ст.382.
  2. Закон Про вибори народних депутатів України вiд 25.03.2004 // Відомості Верховної Ради України. 2004. N 27-28. ст.366.
  3. Про внесення змін до Закону України Про вибори народних депутатів України від 01.06.2007 // Відомості Верховної Ради України. 2007. N 28. ст.383.
  4. Закон Про вибори Президента України // Відомості Верховної Ради України. 1999. N 14. ст.81.
  5. Закон Про всеукраїнський та місцеві референдуми від 03.07.1991 із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. 1991. N 33. ст. 443.
  6. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. 1997. N 24. ст.170.
  7. Закон Про Центральну виборчу комісію від 17.12.1997 // Відомості Верховної Ради України. 1998. N 5. ст.17.
  8. Закон Про Центральну виборчу комісію від 30.06.2004 // Відомості Верховної Ради України. 2004. N 36. ст.448.
  9. Закон Про внесення зміни до Закону України "Про Центральну виборчу комісію вiд 29.05.2007 // Відомості Верховної Ради України. 2007. N 28. ст.382.
  10. Андрієнко В. Аспекти співробітництва Центрвиборчкому // Вісник Центральної виборчої комісії. №1. 2005. С. 73 79.
  11. Кожемякін П.Г. Виборче право зарубіжних країн: Навч. посібник. Дніпропетровськ: Оксамит-Текс, 2006. 328 с.
  12. Коментар до Конституції України. К., 2002. 90 с.
  13. Конституційне право України / За ред.. В.Ф. Погорілка. К.: Наукова думка, 2002.. 570 с.
  14. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. К., 1999. 423 с.
  15. Конституційне право України: Підручник для навч. закладів / За ред.. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. К., 2002. 350 с.
  16. Конституція України: Наук.-практ. Коментар / Голова редкол. В.Я. Тацій та ін. К., 2003. 145 с.
  17. Конституція України. К.: Консум, 2005. 70 с.
  18. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка К.: Юрінком Інтер, 2002. 512 с.
  19. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. К., 2001. 523 с.
  20. Лінецький С. Виборче законодавство України в умовах конституційної реформи: деякі загальнотеоретичні підходи // Вісник Центральної виборчої комісії. №1. 2005. С. 43 48.
  21. Мяловицька Н. Особливості виборів в унітарних державах Європи, які мають у своєму складі автономні утворення // Вісник Центральної виборчої комісії. №3. 2006. С. 56 62.
  22. Основи конституційного права України / За ред.. проф. В.В. Копєйчикова, - К.: Юрінком Інтер, 2000.
  23. Тацій В. Я. Конституційна реформа шлях до політичного компромісу та соціального миру // 2000. №1. 2005. С. 8 11.
  24. www.rada.gov.ua
  25. www.cvk..gov.ua
  26. www.kmu..gov.ua