Ценообразование на продукцию с/х в Австрии
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?тю Зернового фонду, Мiнiстерства сiльського i лiсового господарства, Мiнiстерства фiнансiв, Федеральноi палати економiки, ОбСФднання сiльськогосподарських палат, ОбСФднання палат робiтникiв i службовцiв та ОбСФднання австрiйських профспiлок розробляСФться й укладаСФться так званий Зерновий протокол, який повнiстю регулюСФ виробництво i збут зерна у вiдповiдному роцi. У цьому протоколi фiксуються сталi, СФдинi по всiй краiнi закупiвельнi цiни на всi види зернових, за якими оплачуСФться здана виробником продукцiя, визначаються посiвнi площi пiд окремi культури, обсяги гарантованих закупiвель зерна у виробникiв та розмiри дотацiй.
Разом iз Мiнiстерством сiльського господарства Зерновий фонд видаСФ лiцензii на експорт та iмпорт зерна i субсидуСФ експортнi цiни. Динамiка фермерських цiн на продукцiю рослин-ництва наведена у таблицi 5.
Як бачимо, фермерськi цiни на сiльськогосподарську продукцiю в Австрii, як i в нашiй краiнi, мали тенденцiю до зростання. Так, у 1991 р. порiвняно iз 1976- вони зросли на цукро-вi буряки на 42 %, огiрки (корнiшони) на 159, помiдори на 176, молоко на 71 %. У той же час на такi продукти, як пшениця тверда, картопля i виноград, цiна вiдповiдно знизилася на 2,3; 29,1 i 46,3 %.
Фiнансовi кошти Зернового фонду формуються з вiдрахувань iз державного бюджету, а також вiд реалiзацii зерновоi продукцii i добрив.
Комiсiя по тваринництву i виробництву мяса не СФ юридичною особою й дiСФ безпосередньо при Мiнiстерствi сiльського 1 лiсового господарства. Вона стежить за виконанням встановлених законом кiлькiсних норм утримання худоби; визначаСФ ма-ксимальний i мiнiмальний рiвень цiн на мясо; регулюСФ пропозицii товару на ринку; надаСФ iз коштiв держбюджету за домовленiстю субсидii виробникам на збереження мяса i мясопродуктiв; видаСФ експортнi та iмпортнi лiцензii; вирiшуСФ питання про надання експортних субсидiй (50 % iз коштiв держбюджету i 50 % з бюджету федеральних земель).
На рiвень цiн впливаСФ система оподаткування, яка в Австрii дуже складна i налiчуСФ близько 100 рiзних податкiв та зборiв. Основними з них СФ: податок iз корпорацiй у розмiрi 30 % з прибутку; промисловий податок, який стягуСФться iз прибутку (в розмiрi 17,5 %) та фонду заробiтноi плати (в розмiрi 2 %); майновий податок (1 % оцiночноi вартостi майна пiдприСФмства); прибутковий податок (вiд 10 до 50 % прибутку); податок з обороту (вiд 10 до 32 %).
Слiд зазначити, що оподаткування впливаСФ на цiну опосередковано i, як правило, в цiнi важко видiлити конкретну податкову складову. Винятком СФ податок з обороту, який нараховуСФться iз так званоi добавленоi вартостi на кожнiй стадii руху товару до кiнцевого споживача i в обовязковому порядку видiляСФться окремо в рахунку за поставлений товар, вiдповiдно збiльшуючи його цiну.
Особливiстю стягування податку на добавлену вартiсть СФ те, що кожний пiдприСФмець сплачуСФ його у розмiрi рiзницi мiж сумою податку, який нараховуСФться з його обороту (так званий податок брутто), i сумою податку, сплаченою як складова частина цiни товарiв, придбаних у попереднiх пiдприСФмцiв (так званий попереднiй податок), фактично одержуючи назад податкову складову, сплачену ним ранiше у цiнi придбаних товарiв. Таким чином, податок сплачуСФться кiнцевим покупцем у роздрiбнiй цiнi товару.
РЖз метою запобiгання монополiзацii ринку, що створюСФ передумови для необгрунтованого пiдвищення цiн, в Австрii, як i в бiльшостi iнших краiн з ринковою економiкою, iснуСФ антимонопольне законодавство. Цi питання регулюються законом про картелi (в редакцii 1988 р.). Вiн не забороняСФ утворення i дiяльнiсть картелiв. Основний його принцип не допустити зловживань з боку картелiв i окремих пiдприСФмств, що займають домiнуюче становище на ринку. Закон, зокрема, передбачаСФ обовязкову реСФстрацiю картелiв у реСФстрi Картельного суду, який видаСФ дозвiл на iх утворення тiльки при додержаннi передбачених законодавством умов, наприклад, якщо картельна угода не мiстить положень, що мають на метi чинити тиск на формування ринкових цiн.
Особи, виннi у порушеннi картельного законодавства, можуть бути позбавленi волi строком до 3 рокiв. Законом передбачена також можливiсть вiдмови на якийсь час дати дозвiл на дiяльнiсть картелю.
Для стимулювання науково-технiчного прогресу i розширення номенклатури товарiв, що випускаються, в Австрii не регулюються цiни на нову продукцiю. Однак наступне пiдвищення цiни на неi уже пiдпадаСФ пiд iснуюче регулювання.
При встановленнi цiни на нову продукцiю пiдприСФмець, як завжди, керуСФться загальноприйнятою методикою цiноутворення, виходячи при цьому iз необхiдностi покриття витрат i прагнення одержати максимально можливий у данiй ситуацii на ринку прибуток.
У рiзних регiонах краiни рiвень роздрiбних цiн на однi i тi ж самi споживчi товари та послуги може суттСФво рiзнитися. Так, у захiднiй частинi, яку iнтенсивно вiдвiдують iноземнi туристи, цiни в середньому вищi, нiж у схiдних федеральних землях. Регiональнi вiдмiнностi у рiвнi споживних цiн враховуються у ходi переговорiв по укладанню колективних угод.
Данi про динамiку iндексу оптових i роздрiбних цiн, а також iндексу заробiтноi плати публiкуються у щомiсячниках i щорiчниках Центрального статистичного вiдомства Австрii. Детальна iнформацiя про роздрiбнi цiни на товари та послуги мiститься у рiзного роду рекламних каталогах, перiодичнiй пресi, а також у спецiальних виданнях Союзу по iнформуванню споживачiв.
РЖндекс вартостi життя розраховуСФться Центральним статистичним вiдомством на базi кошика окрем?/p>