Хвороби та шкiдники квiткових рослин
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
Вступ
Протягом багатьох столiть пояснення хвороби були примiтивними. Розвиток iх почався з ХРЖХ столiття пiсля доведення хибностi теорii про зародження органiзмiв.
Основоположники лiсовоi фiтопатологii Антуан де Барi, Воронiн.
Фiтопатологiя вивчаСФ процеси перебiгу хвороб, причини виникнення i розробляСФ заходи захисту, хвору рослину, динамiку патологiчного процесу, ознаки хвороби, закономiрностi поширення хвороб, значення зовнiшнього середовища i його факторiв, що сприяСФ розвитку хвороби.
Хвороба рослини це порушення функцiй i структури органiзму рослини, в результатi взаСФмодii з патогеном (або патогенним чинником), яке веде до зниження бiологiчноi продуктивностi (по бiомасi, кiлькостi i життСФздатностi потомства) або загибелi рослини. У цьому визначеннi: 1 специфiка процесу, 2 причина процесу, його рушiйна сила, а також критерii кiлькiсний i якiсний. (1)
Хвороба визначаСФться як патологiчний процес, що розвиваСФться в рослинi унаслiдок впровадження збудника хвороби або дii шкiдливих бiотичних i абiотичних чинникiв. Патологiчний процес виражаСФться в порушеннi фiзiологiчних функцiй, в морфологiчних вiдхиленнях вiд нормального достатку тканин i органiв, iх вiдмираннi або усиханнi всiСФi рослини. Супроводиться вiн зниженням продуктивностi рослин, розпадом деревостану або його загибеллю. Розрiзняють iнфекцiйнi i неiнфекцiйнi хвороби лiсових порiд. (1)
Неiнфекцiйнi хвороби викликаються несприятливими умовами середовища з рiзким порушенням режиму вологостi, температури повiтря i ТСрунту, недолiком освiтленостi i ТСрунтового живлення, дiСФю отруйних речовин, невiдповiднiстю лiсорослинних умов i способу господарювання вимогам рослин.
РЖнфекцiйнi, або паразитарнi, хвороби викликаються грибами (мiкози), бактерiями (бактерiози), вiрусами (вiрози), мiкоплазмами, квiтковими паразитами (омелами), мiкроскопiчними червяками (нематодами). Найбiльш поширенi грибнi хвороби рослин, що приносять великий збиток лiсовому господарству
Умови середовища значно впливають на розвиток iнфекцiйних хвороб безпосередньо або через дiю на ураженi ними рослини. Розвитку i поширенню хвороб, утворенню осередку ураження сприяСФ накопичення великоi кiлькостi iнфекцii на вiдмираючих рослинах, що всохли, i на промiжних рослинах-господарях. Мiiями накопичення iнфекцii СФ також грунт, рослинний опад, пнi, порубковi залишки у вогнищах хвороби. Паразитнi види грибiв здатнi викликати захворювання живих тканин в абсолютно здорових рослин Напiвпаразити зазвичай заражають ослабленi або з механiчними пошкодженнями рослини, викликаючи швидке вiдмирання уражених тканин або всiСФi рослини. Багато грибiв i бактерii поселяються в мертвих тканинах рослин i, вбиваючи своiми отруйними видiленнями (токсинами) довколишнi живi тканини, просуваються по ним.
Шкiдливiсть хвороби залежить вiд бiологii збудника i лiсовоi породи, iх взаСФмодii в певних умовах середи; клiматичних, лiсових умов мiiезростання. Внаслiдок цього в рiзних клiматичних зонах свого ареалу поширена хвороба може володiти рiзною мiрою шкiдливостi. У заражених дiлянках деревостанiв розвиваються осередки iнфекцii i вогнища усихання. Масовi ураження деревостанiв небезпечними хворобами з одночасним утворенням вогнищ усихання на великих територiях (майданах) носять назву епiфiтотiй. Передумовами для виникнення епiфiтотiй СФ три основнi умови: наявнiсть великоi кiлькостi iнфекцii, сприйнятливiсть деревостанiв i сприятливi погоднi або iншi умови. (1)
Слово Ентомологiя походить вiд грецького слова тАЮентомотАЭ комаха. Починаючи з ХХ столiття ентомологiя видiлилась в окрему диiиплiну. На сьогоднi СФ ряд ентомологiчних наук: загальна, лiсова, сiльськогосподарська, медична, але загальна ентомологiя СФ фундаментом для усiх них.
Ентомологiя наукова диiиплiна, що вивчаСФ комах. РЖнколи це означення набуваСФ бiльш широкого змiсту i включаСФ в себе також вивчення iнших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпiони та клiщi.
Ентомологiя наука про комах.
Загальна ентомологiя дослiджуСФ будову тiла та життСФдiяльнiсть комах, iх iндивiдуальний розвиток та еволюцiю, рiзноманiтнiсть форм, розподiл за екосистемами в часi i просторi, взаСФмодii з довкiллям.
Прикладна ентомологiя дослiджуСФ комах, якi пошкоджують рослини, продукти рослинництва, лiсовi породи, а також збудникiв хвороб людини, тварин i рослин, або ж комах, що виконують корисну для людини функцiю.
Основне завдання ентомологii одержання й узагальнення нових знань про свiт комах з метою вирiшення питань загальноi бiологii та прикладних завдань захисту людини i рослин вiд негативного впливу шкiдливих комах, охорони ентомофауни як фактора стiйкостi бiоценозiв. ОхоплюСФ проблеми загальноi ентомологii i теоретичнi розроблення, що сприяють розвязанню завдань прикладноi ентомологii.
1. Опис квiткових рослин
Дельфiнiум (живокiст)
Однорiчна, дворiчна рослина, холодостiйка. КвiтуСФ iз середини липня по середину серпня. Однорiчники використовуються для клумб. Суцвiття значно менше за багаторiчники. Квiти блакитного i рожевого кольору. Жовте i червоне це виключення. ПотребуСФ добре дренованих грунтiв, освiтленого мiiя або легкоi напiвтiнi. Висота 25см. 1,2 м, вiдстань 30-45 см. Насiння восени або на початку весни на розсаду у березнi, а розсаду у травнi.
Види: Дельфiнiум культурний - травянистий багатолiтник. Стебла прямi, разом з багатоквiтковим суцвiттям-кистю досягають