Характеристика та управління на взуттєвій фабриці

Отчет по практике - Экономика

Другие отчеты по практике по предмету Экономика

г та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Джерела утворення доходу розділяються так:

  1. дохід від реалізації продукції, робіт, послуг;
  2. дохід від позареалізаційних операцій;
  3. дохід під іншої реалізації реалізації матеріальних цінностей, матеріалів, основних фондів і нематеріальних активів.

Прибуток підприємства являє собою частину вартості додаткового продукту і є складовою доходу підприємства. ТОВ Нова Стар, здаючи замовнику готові обєкти або реалізуючи продукцію, відшкодовує свої витрати па виробництво, купує основні виробничі фонди і нормовані оборотні засоби, та для нормальної діяльності це підприємство повинно отримувати певний прибуток.

Таким чином прибуток це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності субєктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний прибуток це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, ще реально поступає в розпорядження підприємства чистий прибуток.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток.

Головна частина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції та на її продаж.

Отримання прибутку від реалізації продукції залежить від здійснення основної діяльності субєктів господарювання. Прибуток входить до складу виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік) на основі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості.

Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання) та реалізацію.

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію повну собівартість продукції.

Можливість підприємства впливати на формування собівартості є істотною. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке:

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований державою.

Витрати сфер виробництва й обігу, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементам: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір окремих із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань.

Можливість впливу підприємств на названі елементи витрат є обмеженою. Однак вона можлива з допомогою належного управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належать підприємству, їх структура і джерела формування.

Скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зниження її собівартості є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації.

Отже, отриманий підприємством прибуток є обєктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з: учасників одержує свою частку прибутку.

Пропозиції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо субєктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні обєктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

Другий етап це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати шляхом попереднього формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досяг?/p>