Хiба ревуть воли, як ясла повнi
Доклад - Разное
Другие доклады по предмету Разное
Хiба ревуть воли, як ясла повнi
РЖсторiя створення роману. У 1872 р. Панас Мирний виiхав у службових справах з Полтави до Гадяча, де у свiй час навчався i працював у повiтовому судi. По дорозi вiзник розповiв йому цiкаву iсторiю про мiiевого розбiйника Василя Гнидку, якого недавно вiдправили на каторгу. Доля сiльського чесного парубка, що стаСФ на хибний шлях, зацiкавила молодого письменника, i вiн написав нарис "Подорiжжя вiд Полтави до Гадячого" (1872), який 1874 р. було надруковано у львiвському журналi "Правда". Однак письменник на цьому не заспокоiвся, вiн задумався над причинами, якi призвели Гиндку до розбiйництва, написав художнiй твiр про "безталанну дитину свого вiку" i назвав його "Чiпка" (1872). Рукопис повiстi прочитав РЖван Бiлик (старший брат письменника РЖван Рудченко, вiдомий лiтератор, фольклорист, критик) i порадив соцiальне вмотивувати його вчинки. Поради були слушними, i брати прийнялися за поширення i удосконалення твору; було здiйснено кiлька редакцiй i 1875 р. пiд назвою "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?" подано до цензури. Однак роман не був надрукований у звязку з опублiкуванням Емського акта (1876) про повну заборону друкування творiв украiнською мовою. Тодi письменник переслав роман у Женеву до дядька Лесi Украiнки М. Драгоманова, де за його сприянням у 1880 р. твiр було надруковано. До революцii роман друкувався у Львовi (1887) i в КиСФвi (1903, 1905), але в КиСФвi - пiд назвою "Пропаща сила".
Тема. Сюжет. Особливостi композицii. Роман Панаса Мирного та РЖвана Бiлика "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?" багатоплановий. У ньому вiдображено життя украiнського селянства протягом кiлькох поколiнь-вiд заселення пiвденних степiв i закрiпачення сiл до реформи 1861 р. i введення пореформених порядкiв.
Найбiльше ж уваги автори придiлили висвiтленню передреформеного перiоду, самого процесу розкрiпачення селян i введенню земських порядкiв у краiнi. Письменники переконливо показали, що селяни були обдуренi, що реформа не принесла справжньоi волi, ii було здiйснено в iнтересах помiщикiв та капiталiстiв. Це й привело народнi маси до шукання виходу з нестерпного становища, викликало стихiйний протест, який вилився в численнi повстання проти безправя i нового гноблення.
Роман складаСФться з чотирьох великих частин, кожна з яких подiляСФться на роздiли, iх у творi тридцять. Кожна частина i роздiл мають свiй змiст i композицiйну завершенiсть. У першiй частинi йдеться про дитячi i юнацькi роки головного героя Чiпки, у другiй подано iсторiю села Пiсок за пiвтораста рокiв, третя продовжуСФ розповiдь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання знайомить читача з його трагедiйним кiнцем. Подii в романi розгортаються кiлькома сюжетними лiнiями: життя, боротьба i шукання соцiальноi справедливостi Чiпки; життСФвий шлях Максима ТРудзя, змалювання його морального занепаду: зображення процесу закрiпачення, крiпосницького свавiлля, царськоi реформи i народних рухiв проти гноблення на всiх етапах розвитку села Пiсок. Важлиничи СФ також меншi сюжетнi лiнii: iсторiя династii панiв Польських. життСФвий iплях товариша Чiпки Грицька, матерi Чiпки Мотрi, дружини Галi.
Полii в романi вiдбуваються не в хронологiчнiй, а в логiчнопсихологiчнiй послiдовностi. З головним героСФм твору ми знайомимоси, коли ранньою весною вiн, сiльський парубок, iде оглядати свою ниву, де зустрiчаСФться з "польовою царiвною"-дiвчиною Галею, а потiм йде розповiдь про його дитячi роки, працю за пiдпасича i те, як вiн стаСФ господарем. Про дiдiв i батькiв Чiпки i Максима йдеться не в першiй, а в другiй частинi. Крiм того, у творi багато спогадiв i згадок персонажiв, вставних епiзодiв, пейзажiв, описiв, масових iен, розповiдей, якi поширюють панораму зображення сслиiiськиго життя, дають соцiально-психологiчну мотивацiю вчинкам персонажiв, iх поведiнцi. Екскурс у минуле в другий частинi роману, ясна рiч, гальмуСФ розвиток основних подiй, дуже поширюСФ експозицiю, однак даСФ багатющий матерiал для характеристики головних персонажiв, можливiсть авторам вiдобразити споконвiчну боротьбу народних мас за волю, за людськi права. Перший серйозний конфлiкт Чiпки з мiiевою владою - це епiзод, коли у нього вiдбирають землю, якою його матiр надiлила громада.
Це й становить завязку твору. Молодий дбайливий господар шукаСФ справедливостi, сподiваСФться знайти захист у судi, але скрiзь кругова порука i кривда, що й приводить його до стихiйного бунтарства. Талановитий юнак боляче сприймаСФ грабiжницький характер розкрiпачення i смiливо захищаСФ крiпакiв пiд час бунту.
Щоб помститися кривдникам, вiн стаСФ на шлях розбою, "рiвняСФ бiдних з багатими". Але сильна натура не може вiдразу впасти.
До чесного життя повертаСФться Чiпка пiсля одруження з Галею. Односельцi обирають його членом земськоi управи, вiн хоче бути корисною для громади людиною. Однак для повiтових земських дiячiв вiн виявився небезпечним, i його незаконно виключають iз земства через "неблагонадiйнiсть". "Як сто змiiв разом ужалило його серце"-таким порiвнянням пiдкреслюються переживання Чiпки. Боротьба з земським панством i губернськими виновниками "за правду" СФ кульмiнацiСФю в творi. Перемагають хитрi i пiдступнi вороги. Чiпка знову стаСФ на хибний шлях розбiйництва, сходиться з злочинним товариством; життя зробило його жорстоким.
Арешт i заслання Чiпки до Сибiру, трагiчна загибель Галiйого дружинитака розвязка твору.
Як бачимо, композицiя роману складна, к?/p>