Формування облікової політики підприємства
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?жене наказом МФУ від 19.12.2006 р. N 1213).
2. Облікова політика може змінюватися лише тоді, коли:
- змінюються статутні вимоги;
- змінюються вимоги органу, що затверджує П(С)БО;
- якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства (п. 9 П(С)БО 6).
3. Форму документа, що регламентує облікову політику підприємства, нормативно не встановлено, тому, як правило, таким документом є наказ, складений та затверджений відповідно до загальноприйнятих вимог діловодства.
4. Зважаючи на обставини, перелічені вище (пп. 1 і 2), стає зрозуміло, що наказ про облікову політику не потрібно перевидавати щороку. Можна видати безстроковий наказ і, за потреби, уносити до нього зміни і доповнення.
Разом із тим ніде не заборонено видавати наказ про облікову політику щороку - на підтвердження її незмінності. Яким шляхом піти - вирішувати адміністрації підприємства.
5. В обліковій політиці не слід відображати заходи щодо організації бухгалтерського обліку, а саме: правила організації документообігу на підприємстві, застосування чи незастосування рахунків класу 8 Витрати за елементами, запровадження додаткових субрахунків, порядок проведення інвентаризації активів підприємства тощо. Усе це, як правило, оформляють окремим документом - наказом щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві з дотриманням установлених норм чинного законодавства.
6. В обліковій політиці підприємства відображають методи, принципи та процедури обліку, право вибору яких запропоновано нормами бухстандартів. Якщо методи оцінки, механізми розрахунків чітко прописано в П(С)БО (права вибору немає), то й відображати їх в обліковій політиці немає потреби. Так, у наказі про облікову політику немає сенсу зазначати, що запаси в обліку відображаються за первісною вартістю. Ця імперативна норма встановлена п. 8 П(С)БО 9 Запаси і в будь-якому випадку має дотримуватися підприємством. Водночас П(С)БО 9 дає право вибрати метод оцінки вибуття запасів. Саме цей вибір і потрібно зробити в наказі про облікову політику.
Кожне підприємство вибирає елементи облікової політики виходячи з особливостей своєї діяльності. Так, торговельному підприємству немає сенсу визначати в наказі про облікову політику методи оцінки ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом.
На нашу думку, в розпорядчому документі про облікову політику перед безпосереднім висвітленням облікової політики підприємства повинні бути зазначені основні положення з організації бухгалтерського обліку, а саме:
- обрана форма організації обліку;
- обрана форма бухгалтерського обліку та технологія обробки облікової інформації;
- права працівників на підпис документів (список працівників наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, відповідальність працівників за порушення даних правил (правила наводяться у додатку до розпорядчого документу, витяги з правил та графіки надаються безпосередньо виконавцям);
- система і форми внутрішньогосподарського обліку, затвердження розроблених власних форм внутрішніх та первинних документів (затверджені форми наводяться у додатку до розпорядчого документу);
- наявність філій, представництв, відокремлених підрозділів, (затверджені Положення, на основі яких діють такі підрозділи);
- порядок проведення інвентаризації активів та зобовязань підприємства (склад інвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи у окремому наказі);
- детальний робочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- встановлюється перелік повязаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливому власному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках до фінансової звітності (перелік повязаних сторін, а також характер відносин з ними, наводиться у додатку).
В розпорядчому документі недоречно застосовувати формулювання рекомендаційного характеру (наприклад, підприємство може застосовувати, йому дозволяється розробляти, і тому подібні). За необхідності розроблені та затверджені форми документів чи нові положення вводяться до застосування одночасно з внесенням доповнення до розпорядчого документу.
Наприклад, у розпорядчому документі повинно бути визначено, який із варіантів застосовується підприємством за наступними показниками:
1) необоротні активи:
1.1) встановлення строку корисного використання (експлуатації) обєктів:
1.2) застосування методів амортизації необоротних активів з деталізацією застосування методів до окремих груп, наприклад:
1.3) періодичність проведення переоцінки однорідних груп основних засобів та нематеріальних активів після того, як була хоч один раз була проведена переоцінка;
1.3) застосування вартісних ознак предметів, що входять до малоцінних необоротних матеріальних активів.
2) відображення відстрочених податкових активів та зобовязань:
3) облік запасів:
3.1) відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з кожного виду запасів з подальшим розподілом витрат після використання запасів кожного виду;
3.2) без відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з включенням їх до вартості запасів з подальшим списанням одночасно з використання відповідних запасів;
3.3) застосування окремого субрахунку обліку транспортно-