Формування нацiональноi екологiчноi мережi та система управлiння екологiчною безпекою
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?облем безпеки, адже донедавна безпека уявлялася тiльки як захищенiсть вiд загроз вiдхилень вiд полiтичного курсу.
Безпечним можна вважати таке суспiльство i таку державу, якi реалiзують модель збалансованого розвитку. Тодi небезпечними СФ тi суспiльства i держави, що не вiдходять вiд моделi незбалансованого розвитку.
Виживання людства взагалi i кожноi держави зокрема потребувало iншого розумiння безпеки як системного безпечного переходу на модель збалансованого розвитку, гармонiйноi життСФдiяльностi.
7. Основнi принципи управлiння екологiчною безпекою в контекстi збалансованого розвитку
Перехiд на модель гармонiйного спiвiснування суспiльства i природи, досягнення збалансованостi розвитку суспiльства за основними ii соцiальними, економiчними та екологiчними складовими передбачаСФ додержання таких принципiв екологiчноi безпеки:
визнання екологiчноi безпеки як прiоритетноi складовоi нацiональноi безпеки та стратегii гармонiзацii життСФдiяльностi i збалансованого розвитку;
визнання екологiчноi безпеки як прiоритетноi складовоi нацiональноi екологiчноi полiтики, екологiчних полiтик корпорацiй, пiдприСФмств, регiонiв, мiiевих органiв влади;
безпечнiсть будь-якоi системи управлiння, що мiстить функцii управлiння екологiчною безпекою адекватно впливам на навколишнСФ середовище, здоровя населення i яка маСФ бути органiзацiйно визначеною (за аналогiСФю з управлiнням технiчною або пожежною безпекою);
введення екологiчних обмежень та обгрунтованих нормативiв на екологiчно безпечне господарювання та iнвестицiйну дiяльнiсть, забезпечення дiСФвостi механiзму вiдповiдальностi за iх недотримання i порушення;
розробка простих i надiйних iндикаторiв та цiльових параметрiв, що забезпечують ефективнiсть оцiнки екологiчноi безпеки в загальнiй системi iндикаторiв збалансованого розвитку;
системне законодавче, нормативно-правове, органiзацiйне, наукове, кадрове та iнформацiйне забезпечення дiяльностi, що спрямована на посилення екологiчноi безпеки;
забезпечення системи програмно-цiльового управлiння безпечним вилученням твердих вiдходiв i очищення стiчних вод, вилученням радiоактивних та iнших небезпечних вiдходiв, використанням токсичних хiмiчних речовин, у тому числi запобiгання незаконному мiжнародному обiгу токсичних i небезпечних продуктiв; забезпечення програмно-цiльового екологiчно безпечного управлiння використанням бiотехнологiй;
створення загальнодержавноi iнформацiйноi бази управлiння екологiчною безпекою та оцiнки ризикiв виникнення екологiчно небезпечних ситуацiй;
забезпечення вiльного доступу до повноi й достовiрноi екологiчноi iнформацii, своСФчасне попередження населення про екологiчну небезпеку;
гарантування екологiчноi безпеки обСФктiв пiдвищеноi небезпеки через запровадження комплексноi системи екологiчного контролю, монiторингу, аудиту i страхування ризикiв виникнення небезпечних ситуацiй;
обовязковiсть повноi компенсацii завданоi шкоди з боку винуватця виникнення екологiчноi небезпеки, реалiзацiя принципу "забруднювач платить";
замiна екологiчно небезпечних моделей виробництва, технологiй; екологiзацiя всiх функцiй управлiння та структурноi, iнвестицiйноi i зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Лiтература
- Максименко Н.В., Заднiпровський В.В. Органiзацiя управлiння в екологiчнiй дiяльностi. Х., ХНУ iм. В.Н. Каразiна, 2005, - 192 с.
- Шевчук В.Я., Саталкiн Ю.М., Бiлявський Г.О. та iн. Екологiчне управлiння. - К., "Либiдь", 2004, 430 с.