Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вана система завдань, як і усі положення роботи апробовано у Нижньоселищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хустського району, Закарпатської області.
Спостереження за учнями показали, що підтримка вчителя, необхідна для слабших учнів, тоді як сильнішим вона може заважати. Тому ситуативну підтримку доцільно завжди давати з певним застереженням: користуватися нею лише в разі потреби і неможливості обійтися без неї. Одночасно зазначимо, що підтримка висловлювання учнів є засобом керування їхньою мовленнєвою діяльністю, рівень керованості якої залежить від рівня мовно-мовленнєвого досвіду школярів, а також від стану роботи над матеріалом.
Таким чином, проведений аналіз дає змогу сформулювати такі правила організації мовленнєвої діяльності учнів з урахуванням міжпредметних звязків:
1. Учитель на кожному уроці у початковій школі повинен виділяти час для розвитку мовленнєвих (комунікативних) умінь учнів, при цьому застосовувати матеріал різних предметів (читання, природознавства, математики та ін.).
2. Для навчання учнів мовлення як засобу спілкування необхідно організувати мовленнєвий матеріал навколо ситуацій як систем взаємовідносин співрозмовників.
Змістовою суттю ситуацій слід вважати такі факти або проблеми, які відповідають інтересам і життєвому досвіду молодших школярів.
Оскільки ситуативність є невідємною якістю мовлення, будь-який мовний матеріал на початку його засвоєння учнями повязувати з певними ситуаціями (по можливості). Тобто застосовувати навчально-мовленнєві ситуації.
Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних звязків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок.
2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації
Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті.
У процесі обстеження учням пропонувались завдання, аналогічні до тих, за якими проводилось первинне обстеження, тільки був змінений зміст, а саме:
Завдання №1 „Згадай твір”.
Вибрати твір, який належить до розділу „Зростайте справжніми людьми” „Коваль щастя" „Катерина Білокур" „Нахаба” „Казка про рідний край".
Завдання №2 „Про кого говориться”
У творі В. Святовеця „День народження” розповідається про:
Максимка;
Сашка;
Санька.
Завдання №3 „Хто автор”
Автором вірша „Білі гуси летять над лугами... ” є
О. Гончар
О. Олесь
М. Рильський
Автором твору „Ласочка” є
Є. Гуцало
Г. Тютюнник
Л. Глібов
Завдання №4 „Утвори прислівя"
Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислівя.
На чужому горі
А легко його згубити
Щастя
Щастя не будують
Тяжко щастя знайти
Зіпсує дурного
Щастя з нещастям
В одному дворі живуть
Завдання №5. Книжки з бібліотеки"
Чи читаєте ви інші книжки, крім читанки і на позакласне читання? Якщо так, то які і назвіть їх.
Оцінювання завдань аналогічне до попереднього. Внаслідок повторного обстеження виявлено, що учні експериментального класу виконують завдання значно швидше і якісніше, ніж перший раз.
Зведенні результати повторного обстеження подані в таблиці 3 і 4.
Показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального класу при повторному обстеженні.
Таблиця №3
Загальна кількість набраних балівРівень розвитку
читацьких інтересів
Кількість учнів
Відсотки8-10Високий1242,95-7Середній1450До 4Низький27,1
Показники рівняння розвитку читацьких інтересів учнів контрольного класу при повторному обстеженні.
Таблиця №4
Загальна кількість набраних балівРівень розвитку
читацьких інтересів
Кількість учнів
Відсотки8-10Високий842,95-7Середній1347,2До 4Низький519,2Із повторного обстеження у ЕК видно, що показники значно змінилися порівняно з початком навчального року. Після проведення формуючого експерименту 12 чоловік показало високий рівень розвитку читацьких інтересів, 14 учнів - середній і лише 2 - низький. При цьому показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів КК практично не змінився.
Експериментальне дослідження значення малюнка в формуванні понять.
Вивчаючи досвід формування в учнів уявлень, понять за допомогою малюнків, картин, у нас виникла потреба експериментальне дослідити:
Яка перевага уявлень, понять, набутих за допомогою малюнка, в порівнянні з тими, які учні дістали вербальним шляхом?
Чи сприяють формуванню уявлень і понять в учнів схематичні малюнки?
Чи сприяє умінню учнів класифікувати, узагальнювати та давати визначення одночасний розгляд кількох картин, що ілюструють якесь одне поняття?
Наслідки експерименту ми перевіряли малюнками учнів. Нас задовольняла ще недосконала для дітей молодшого шкільного віку техніка малювання. Вона давала можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, малюнок робить уявлення учнів конкретнішими, ніж слово. Користуючись малюнком, учням часто легше показати, наприклад, загальний контур предмета, ніж передати це словами.
Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання.
В звязку з тим, що в читанках для початкових класів часто мова йде про тварин, побачити яких не всі діти мають змогу, і що тільки за допомогою малюнка можна ство?/p>