Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

° знає та вміє правильно поводитися.

Можна замінити слово ввічливий синонімами:

  1. поштивий шанувально-ввічливий;
  2. коректний тактовний, ввічливий, поштивий;
  3. шанобливий та людина, яка проявляє увагу;
  4. ласкавий дуже ввічливий, послужливий;
  5. любязний привітний, уважний, поштивий;
  6. галантний підкреслено-ввічливий, чемний;
  7. ґречний любязний, привітний, уважний.

Правила ввічливого спілкування

  1. дивись співрозмовникові в очі;
  2. звертайся до дорослих по імені та по батькові й лише на Ви;
  3. використовуй етикетні формули відповідно до обставин і адресата;
  4. можна використовувати компліменти, запитання про самопочуття, здоровя, настрій;
  5. стеж за своєю інтонацією;
  6. не навязуй своєї думки.

Використовуй у мовленні оцінювальні слова: чудовий, прекрасний, найкращий, такий хороший, дивний, прегарний тощо.

Бути ввічливим тобі також допоможуть мовленнєві дії: похвала, комплімент, схвалення.

Компліменти (з інтонацією захоплення, пошани):

  1. Як гарно Ви виглядаєте!
  2. Як Вам пасує це (ця)...!
  3. Які Ви чудові!
  4. У Вас прекрасна сукня (костюм)...!
  5. Ви незрівнянні!
  6. Які Ви чарівні!

Відповіді на компліменти (з інтонацією вдячності, щирості)

  1. Спасибі!
  2. Дякую Вам!
  3. Мені дуже приємно, що Ви це відмітили (зауважили);
  4. від Ваших слів у мене піднявся настрій!
  5. Які Ви добрі!
  6. Які Ви уважні!
  7. Я Вам вдячний!

 

Запамятай!

Ніколи не вдавайся до лестощів нещирої похвали, яку висловлюють з корисливою метою.

Підтримуй, заспокоюй свого співрозмовника, знаходь привід сказати про нього хороше, не зважай на його недоліки:

будь ласка, заспокойся і поясни...;

зрозумій, що...;

вибачте, назвіть, будь ласка, своє імя;

  1. так, звичайно;
  2. розумію Вас (тебе);

це завжди складно;

що ти говориш?!

Телефонна розмова як один з видів ввічливого спілкування. Види телефонних розмов; особисті, ділові.

Правила телефонного спілкування

  1. Не набирай номер з памяті, якщо не впевнений в його точності;
  2. говори ввічливо, по можливості коротко, будь привітним;
  3. повідомляй про мету дзвінка відразу, не грайся в упізнай, хто я;
  4. телефонувати слід у точно призначений час;
  5. ставлячи запитання, уважно вислуховуй відповідь адресата;
  6. якщо ти зайнятий у момент телефонного дзвінка, скажи, що перетелефонуєш у конкретний час;
  7. якщо хтось помилився номером, відповідай фразою: Вибачте, ви помилилися;
  8. при розмові з телефону-автомата памятай про тих, кому, можливо, терміново потрібний телефон;
  9. використовуючи паралельний телефонний апарат, не забувай про сусідів;
  10. завершуй розмову конкретною домовленістю;
  11. стеж за тривалістю розмови (класична розмова 3-7 хвилин);
  12. не забудь подякувати.

Цього по телефону робити не можна:

  1. телефонувати без будь-якої мети, щоб потеревенити;
  2. виголошувати довгі монологи (телефонна розмова це діалог);
  3. неконкретно домовлятися;
  4. телефонувати рано-вранці або пізно ввечері;
  5. телефонувати одному й тому ж адресату по кілька разів поспіль;
  6. вирішувати важливі проблеми по телефону.

Деякі етикетні формули телефонної розмови

Початок розмови:

  1. Доброго дня! Це (назви імя).
  2. До Вас звертається (назви імя).
  3. Соколенко слухає.
  4. Вас турбує (назви імя).
  5. Я звертаюсь до Вас за дорученням (назви імя).
  6. Будьте ласкаві, запросіть (назви імя).
  7. Його (її) немає вдома. Чи можу я бути Вам чимось корисним?
  8. Обовязково передам.
  9. Алло!

Запамятай!

  1. Ніколи на початку розмови не запитуй: Хто дзвонить?, Це хто?.
  2. Якщо хтось неправильно набрав номер і помилково зателефонував до тебе, не запитуй: Який у вас номер?.
  3. Не зловживай телефонними розмовами, якщо ти в гостях.

Етикетні формули підтримки в телефонному спілкуванні

  1. Підтримка співрозмовника:

правильно, зрозуміло, давай до цього повернемося, так, ясно, не зовсім, ні, розберемося, звичайно, загалом так, подумаю тощо.

Ввічливе уточнення:

чи можеш ти повторити … пробач, я лише уточнюю... я розумію, але як тоді бути з... цікаво..., як шкода !., я слухаю, слухаю... це треба розуміти так ?., я тебе правильно зрозумів?..

Завершення розмови:

Дякую тобі (Вам), до побачення! Спасибі, я тобі (Вам) дуже вдячний! Дякую, ти (Ви) мені дуже допоміг! До побачення! До зустрічі! Всього найкращого! Всього доброго! Побачимося, до зустрічі!

Загальні правила культури мовлення й етики мовного спілкування

  1. Висловлювання мають бути правильними, точними, виразними, чіткими.
  2. Добирай потрібні для вираження думки слова, уміло будуй з них речення і повязуй їх між собою.
  3. Правильно наголошуй слова.
  4. В усному мовленні не замінюй слова жестами, мімікою, вигуками.
  5. Виразно промовляй слова, в усному мовленні вміло користуйся інтонацією, а в писемному розділовими знаками.
  6. У спілкуванні з іншими людьми вживай слова ввічливості (під час зустрічі, прощання, для висловлення запитання, прохання, подяки...).
  7. Слова ввічливості добирай залежно від того, кому вони адресовані (товаришам, батькам, учителям, знайомим чи незнайомим людям).
  8. Вмій вислухати співрозмовника до кінця. Не переривай