Формування ефективних інститутів в умовах трансформаційної економіки

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

?одарюючих субєктів, які формуються в рамках тієї або іншої системи координації господарської діяльності.

В економічній літературі поняття "інституціональна структура" має безліч трактувань. Часто не проводиться розходжень між дефініціями "інституціональна структура" й "інституціональне середовище".

Особливість транзитивної економіки полягає в тому, що в ній відбуваються радикальні інституціональні зміни в системі політичних, правових, економічних і соціальних відносин. Для аналізу транзитивних економік методологія інституціональної теорії здобуває особливе значення. В Україні структурні процеси, що відбуваються в суспільстві й економіці, є практично некерований і неконтрольованими, вектор інституціональних змін не визначений і не формалізований.

Інституціональний підхід припускає розгляд економіки не як статичної системи, а як динамічного процесу, що постійно трансформується.

Дослідження в теорії інституціонализма стосовно до транзитивних економік перебувають у стадії свого становлення. Інституціональна основа перехідного суспільства слабко структурована й мало вивчена. У звязку із цим перспективи подальших досліджень будуть укладатися в обґрунтуванні факторів, закономірностей й інституціонального механізму структурних зрушень в економіці в парадигмі нового напрямку економічної теорії інституціональної архітектоніки.

В Україні відбувається еволюційний процес трансформації відносин приватної і суспільної власності в суспільстві і формування ефективних корпоративних відносин власності. Трансформація відносин власності визначає зміну інших економічних відносин. Формування ефективного інституту власності - це завдання, яке не знайшло вирішення у попередніх поколінь українців. Необхідно реформувати організаційні і управлінські (владні) відносини соціально-економічної системи, оскільки ці відносини є передумовами зміни відносин власності.

Держава відіграє найважливішу роль у формуванні й зміні інституціональної структури економіки тієї або іншої країни. Можна запропонувати два підходи до аналізу державної політики в рамках інституціональної дослідницької програми - екзогенний й ендогенний.

Відповідно до екзогенного підходу до дослідження державної економічної політики, основна увага приділяється позитивної (легко спостережуваної) зовнішньої залежності між певними мірами й економічними процесами, що відбуваються, причому звязок між інструментами й результатами проведеної політики строго каузальна. Такий підхід не передбачає спеціального аналізу внутрішніх механізмів функціонування системи, на яку спрямований вплив, а також їхня зміна. Політика держави в перехідній економіці повинна бути в першу чергу спрямована на створення умов для становлення інститутів й, отже, ефективної інституціональної структури.

У найбільш загальній формі громадянське суспільство найчастіше визначається як суспільство, відокремлене від держави (як політичного інституту), сфера недержавних суспільних інститутів і відносин. Відокремленість громадянського суспільства від держави зовсім не означає, що воно перебуває поза сферою державного впливу. У сучасному суспільстві навряд чи знайдеться така сфера суспільного чи приватного життя, яка б не зазнавала впливу з боку держави. Так чи інакше держава регулює всі суспільні відносини від сімейних до політичних. Однак це регулювання може здійснюватися як на основі закону, який у демократичних державах є результатом суспільного консенсусу, так і шляхом довільної регламентації з боку різних державних структур і посадових осіб, нерідко всупереч суспільним інтересам. Ідея громадянського суспільства якраз і покликана обмежити таку довільну регламентацію.

 

Література

 

  1. Білоконенко О.В. Історія економічних учень: Конспект лекцій. К.: Українсько-фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1998. 96 с.
  2. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учеб. пособие - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрайт, 1999. - 384 с.
  3. Бьюкенен Дж., Таллок Г. Расчет согласия. Логические основания конституционной демократии // Бьюкенен Дж. Сочинения. Серия "Нобелевские лауреаты по экономике". М., 1997.
  4. Ванберг В. "Теория порядка" и конституционная экономика // Вопросы экономики, 1995, № 12.
  5. Воронов І.О. Правова держава як предмет політологічного аналізу / І.О. Воронов. К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2000. 376 с.
  6. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство/ Ю. Габермас; Пер. з нім. А. Онишко. Л.: Літопис, 2000. 318 с.
  7. Гавел В. Про громадянське суспільство // З промови // Цит. По. Демократія це дискусія: Громадянська заангажованість у старих і нових демократіях: Посібник / Ред. С. Майерс. 2-е вид. Нью-Лондон, Коннектікут: Коннектікутський коледж, 1997. 66 с.
  8. Гальперин В. М. Макроэкономика. СПб.: 1994.
  9. Гегель Г.В.Ф. Философия права. М.: Мысль, 1990. 524 с
  10. Дементьев В.В. Некоторые аспекты мотивации хозяйственного поведения в переходной экономике. Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ДонГТУ Минобразования Украины, Юго-Восток, 1999.
  11. Демократія це дискусія: Громадянська заангажованість у старих і нових демократіях: Посібник / Ред. С. Майерс. 2-е вид. Нью-Лондон, Коннектікут: Коннектікутський коледж, 1997. 66 с.
  12. Долан Э. Дж. Макроэкономика. СПб.: 1994
  13. Злобіна О., Резнік О. Громадянський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2006. №2.
  14. История экономических уч?/p>