Форма векселя. Основні реквізити
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
r Wechsel" (нім.).
Цей реквізит установлює відмінність родинних векселю документів.
Законодавство потребує, щоб найменування документа векселем, тобто напис вексельної мітки, провадилося не менше двох разів: один разом над текстом векселя і другий разом безпосередньо в тексті. Наявність цього реквізиту утрудняє халепу будь-якого боргового документа у вексель шляхом написання в ньому заголовка "Вексель".
Але одного цього слова недостатньо, тому що будь-якому іншому документу в цьому випадку можна заднім числом додати форму векселя. У самому тексті повинні утримуватися слова "заплатите по цьому векселі на користь ... " або "... сплачуєте проти цього переказного векселя наказу ... ".
Вексель містить, як уже відзначалося, просту і нічим не обумовлену пропозицію (зобовязання) сплатити визначену суму, тобто вексельне зобовязання не залежить від умов угоди, у результаті якої воно зявилося. У ньому не повинно бути вказівки на матеріальну підставу боргу. Його предметом можуть бути тільки гроші, а не матеріальні або які-небудь інші цінності. Боржник за векселем робить оплату векселетримачу тільки в звязку з існуванням самого векселя (Рис. 1, Рис. 2). Вексель - це абстрактне зобовязання оплатити визначену суму грошей. Для векселетримача цілком байдуже, яка угода лежала в основі відносин продавця і покупця. Тому вексельна сума не може супроводжуватися якими угодами на зобовязання по угоді. Якщо вони існують, те документ утрачає силу векселя. При цьому слід уточнити, що ОВЗ припускає посилання на контракт або договір, якщо це ніяк не відбивається на беззастережності наказу про платіж.
Відповідно до законодавства США, і Великобританії будь-які зовнішньоторговельні операції оформляються за допомогою векселів. При цьому вексель не рахується абстрактним зобовязанням і в ньому вказується, на основі якого контракту він був виписаний.
Рис. 1. Зразок і порядок заповнення переказного векселя
Рис.2. Зразок заповнення простого векселя
Вексельна сума повинна бути точно зазначена в тексті векселя прописом або цифрами. По зазначеному законодавству сума обовязково повинна бути проставлена двічі - і цифрами, і прописом. У випадку розбіжностей між сумою зазначеною цифрою і прописом, вірної рахується сума, зазначена прописом. Якщо у векселі присутні декілька сум, то він рахується виписаним на меншу.
Відповідно до закону вексельна сума повинна бути точно позначена у векселі, наприклад, "сто тисяч гривнів". Не припускається інше позначення суми, наприклад "до ста тисяч гривнів", "біля ста тисяч гривнів", "від девяноста пятьох тисяч гривні в до ста тисяч гривні в".
Відповідно до чинних вексельних законів сума векселя повинна позначати визначену суму грошей, тобто законного платіжного засобу якогось держави,
Оплата векселя повинна здійснюватися, як правило, у тій валюті, у якій виражена сума векселя.
Водночас, вексельні закони містять спеціальні положення щодо оплати векселів, сума яких виражена в іноземній валюті.
Відповідно до Женевського закону, якщо вексель виписаний у валюті, що не має ходіння в місці платежу, то сума його може бути сплачена в місцевій валюті за курсом на день настання терміна платежу. Якщо боржник прострочив платіж, то тримач може, за своїм розсудом зажадати, щоб сума векселя була виплачена в місцевій валюті за курсом або настання терміна платежу, або на день виробничого платежу.
Курс іноземної валюти визначається відповідно до звичаїв, що діють у місці платежу, проте тримач може обумовити, що підлягаючій оплаті сума буде обчислена за курсом, позначеному у векселі.
У випадку, якщо тримач обумовив, що платіж повинний бути зроблений у визначений, зазначеної у векселі валюті (обмовка ефективного платежу в якій або іноземній валюті), вищевказані правила взагалі не застосовуються, тобто платіж повинний бути зроблений у позначеної у векселі іноземній валюті і, отже, питання про курс узагалі не виникне.
Оскільки передбачене Однаковим вексельним законом правило про ефективний (обовязковому) платежі в іноземній валюті торкає питань, що регулюються національним законодавством.
Женевська вексельна конвенція передбачає важливу обмовку, відповідно до котрого кожна країна - учасниця конвенції має право, якщо рахує це потрібним, у виняткових обставинах, що стосуються валюта цієї держави, відступити від умови, передбаченого у відношенні ефективного платежу в іноземній валюті по векселях із платежем на її території або складеного на його території.
Таким чином, положення про ефективну оплату векселів у валюті, що не є валютою місця платежу, може потрапляти під правила валютного контролю країни - учасниця конвенції, що накладають обмеження на платежі в іноземній валюті.
Ніякі виправлення вексельної суми не припускаються. Вексельна сума може бути проставлена в іноземній валюті. Але в цьому випадку векселедавець зобовязаний мати ліцензію на вчинення операцій в іноземній валюті, а векселетримач - дозвіл Центрального національного банку. У противному випадку видача подібного векселя є незаконної. Вексельна сума в іноземній валюті при видачі векселя і його погашення може передаватися як в іноземної, так і в національній валюті за курсом, установленому на дату вчинення платежу. Векселедавець може включити курс іноземної валют