Флора і рослинність урочища Пагур
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
палеозойського комплексу в межах району відмічені силурійські і девонські відклади, які на поверхні зустрічаються тільки на крайньому північному заході у вигляді вузької смуги по берегах долини Дністра, починаючи від с. Нижнів. Силурійські відклади представлені вапняками, пісковиками і сланцями. Товщі девону складаються з червонобарвних пісковиків і піщано-сланцевих порід.
Відклади мезозою, які зустрічаються частіше являють собою переважно морські відклади юри і крейди. Юрські відклади виступають на денну поверхню річки Дністер і представлені вапняками та мергелями. Крейдяні відклади поширені по всій території району. Вони складені глауконітовими пісками та пісковиками, мергелями, крейдою та вапняками.
З кайнозойських утворень в районі відзначені верхньотретині відклади тортонський ярус, до якого відносять відклади гіпсу. Шари попередніх геологічних періодів в основному вкриті товщею четвертинних нашарувань, найбільш давніми є древньоалювіальні відклади (грубі кварцеві піски з домішками гальки).
Вони складають шосту терасу Дністра, залишки якої зустрічаються на Бистрицько-Тлумацьків височині і на південь від Дністра по лінії Тлумач-Чернелиця, а також Прутсько-Дністровському вододілі. Алювіальні відклади зустрічаються і на інших терасах Дністра. Крім алювію, на більшій території південного сходу спостерігаються лесовидні суглинки, лес і делювіальні шари [7].
1.3 Геоморфологія
У тектонічному відношенні територія району це південно-західне крило Українського кристалічного масиву, де старі палеозойські шари западають глибоко під грубе покриття шарів міоцену, вкриті потужними шарами лесу. У кінці третинного періоду і пліоцені дана територія являла собою знижену плоску рівнину, на північному сході якої протікала р. Дністер. У кінці пліоцену та на початку плейстоцену відбулося піднесення Покутської височини, що призвело до глибокого врізання Дністра і розчленування Прутсько-Дністровського межиріччя.
Зараз територія району це хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони:
Бистрицько-Тлумацька височина ця місцевість різко окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300360м. Найвища точка досягає 386м (г.Задорожна).
Олешанська Височина знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390м. Ця височина розпадаються на два крупні масиви: західний між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний на схід звивини Дністра до його притоки Земець.
Гостів-Обертинська рівнина знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь по середині території від м. Тлумача до м. Городенки виділяється більш опущена смуга з висотами до 300м. Це Тлумацько-Городенківське зниження.
З поширенням гіпсів в межах району (вздовж Дністра по лінії сіл Кутище-Локіта-Олеша-Петрів-Гавриляк-Гончарів) повязані карстові явища лійкуваті заглиблення, провалля, печери, карстові озера, підземні річки, а на поверхні мальовничі гіпсові скелі. [20].
Отже, поверхня району складова частина Покутсько-Бесарабської височини в північно-східній частині горбкувата, а в південно-західній становить рівнину.
1.4 Водні ресурси
Поверхневі води Івано-Франківської області це переважно ріки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки. Загальна кількість досягає 7120, переважають малі, довжиною до 10км. Рік, які мають довжину понад 10км налічується 152, а понад 100км тільки 5. Загальна їх густота в середньому по області становить 0,200,40км/км2, а в окремих басейнах вона вища.
Майже 2/3 території області зрошують води басейну Дністра і тільки південно-східна окраїна належить до басейну Пруту.
До Подільської водозбірної площі Дністра належить Прилипанська височина на лівобережжі і Покутська на правобережжі. Загальна густота річкової сітки цього району досягає 0,29км/км2.
Річкова система Тлумацького району розвинута слабо, що пояснюється рівним характером поверхні. Головною річковою артерією району є р. Дністер, яка протікає з північного заходу на південних схід майже межею з Монастирським та Бучацьким районами Тернопільської області. Річка протікає територією (Тлумацького району протягом 82км звивистою долиною з високим стрімким правим берегом. [7].
Пересічна густота мережі річок на території Тлуацького району становить 0,55км2. Всього в районі нараховується 68 річок і тимчасових водостоків загальною довжиною 385км.
Правобережжя Дністра на території району має слабо розвинуту річкову систему. Ріки тут трапляються рідко, маловодні. Невелика густота річкової системи в цій місцевості повязана з карстовими явищами.
Річки Тлумацького водозбору відрізняються невеликою водоносністю. Х витоки яри або балки.
Озер на території району дуже мало. Більша частина їх є заплавними (стариці в районі сіл Петриків. Антонівка, Купелів). Розміри їх невеликі, живляться головним чином від річкових паводків. В сухий період року вони часто висихають або перетворюються в болота.
У надрах Тлумацького району є прісні та мінералізовані підземні води. Їх поширення тісно повязане з геологічною будовою цієї території. Містяться вони в основному четвертинному водоносному горизонті, а місцями у відкладах корінних порід [23].
1.5 Ґрунти
В межах Івано-фран?/p>