Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району)
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?атки з ціеї категорії витрат визначаються в обсязі 36,2/о від загальної суми оплати праці працівників бюджетних установ, у тому числі:
- збір на обовязкове державне пенсійне страхування -31,8%;
- збір на обовязкове соціальне страхування -2,9 %(утому числі збір на обовязкове соціальне страхування у разі безробіття -1,3%).
Придбання предметів і матеріалів (код 1130). Ця категорія включає закупку матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб, обладнання з терміном служби до 1 року, продуктів харчування, медикаментів, а також включаються витрати на товари, що надаються працівникам безкоштовно або за зниженими цінами. Видатки на відрядження (код 1140). До ціеї категорії належать видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників; відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, наради і конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів. Оплата послуг з утримання бюджетних установ (код 1150). Ця категорія включає плату за оренду приміщень і обладнання, транспортні послуги, послуги звязку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, споруд, приміщень, обладнання та інвентар, що орендуються або знаходяться на балансі, професійних послуг з бухгалтерського аудиту, юридичних послуг, послуг консультантів. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160). Субсидії та поточні трансфертні виплати (код 1300), з них трансферти населенню (код 1340).
Капітальні видатки (код 2000). Ця категорія включає платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів.
( Додаток Д ).
Величина видатків на одного учня в загальній середній освіті по Україні коливається як абсолютних, так і в середніх показниках. Середні величини по району протягом 2001-2005 років можна простежити за даними таблиці (Додаток Ж).
Фактори, що впливають на величину витрат на одного учня, які можна назвати традиційними:
1) чисельність учнів в навчальному закладі, наповнюваність класів;
2) тип закладу;
3) місцезнаходження навчального закладу: в міському, сільському чи гірському районі;
Водночас, на величину вартості утримання одного учня в Україні впливає не тільки співвідношення інфраструктури та чисельності учнів. Оскільки загальна середня освіта фінансується з місцевого бюджету, який формується за рахунок податків на доходи громадян і прибутки підприємств, то ця величина залежить і від такого чинника, як економічний розвиток району.
Місцеві бюджети можуть бути "багаті" за умови наявності значної кількості діючих підприємств, працюючих громадян. Це дає їм можливість збільшувати фінансування закладів середньої освіти, забезпечуючи не тільки мінімальні обовязкові витрати.
Нажаль, рівень державного фінансування є вкрай недостатнім для нормального функціонування сфери освіти. Відсутня чітко сформульована філософія фінансової політики, відсутнє стратегічне, перспективне планування, недостатнє використання методів гнучкого фінансового регулювання, переважними залишаються методи жорсткого нормативного фінансування. Керівники закладів мають незначну свободу дії, не вільні розпоряджатися своїми бюджетними та позабюджетними коштами. Відсутні форми фінансового стимулювання інноваційної діяльності, рівень нормативів є дуже низьким, передбачені норми можуть бути застосовані лише для шкіл з великою чисельністю учнів, у фінансуванні закладів переважає принцип виділення коштів на покриття мінімальних витрат (заробітна плата та комунальні послуги). В основі визначення обсягів фінансування часто лежить принцип "від досягнутого рівня", коли на потреби освіти просто виділяється певна сума з бюджету (безвідносно до потреб) та основною метою виступає не зменшити рівень фінансування минулих років[27].
З 2004 року простежити стан і динаміку фінансування середньої освіти на макроекономічному рівні не можливо (у звязку із зміною бюджетної класифікації).
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
3.1 Вдосконалення методики планування видатків на соціальну сферу з місцевих бюджетів
На нинішньому етапі розвитку фінансових відносин в Україні потребує удосконалення система управління державними фінансами для забезпечення обґрунтованості процесу розробки та реалізації фінансово-бюджетної політики держави. З метою підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання бюджетних коштів з 2002 року почалось упровадження програмно-цільового методу планування у бюджетний процес України. Hинi відбувається подальше удосконалення формування та виконання бюджету на основі програмно-цільового методу. При цьому важливим поглиблення є застосування зазначеної методики насамперед як складової системи перспективного бюджетного планування.
Питання програмно-цільового методу планування досліджувалися переважно у працях зарубіжних вчених і тому досить актуальним є визначення науково-практичних засад подальшого удосконалення використання зазначеного методу в бюджетному процесі України не лише з огляду на міжнародний досвід, а й на особливості розвитку бюджетних відносин в Україні.
Метою запровадження програмно-цільового методу є встановлення безпосереднього звязку між виділенням бюджетних коштів і результатами їх використання на основі визначених цілей та резуль