Фiнансово-правовi норми та фiнансово-правовi вiдносини, iх особливостi та види
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
кти фiнансових правовiдносин - це особи, якi беруть участь у конкретних правовiдносинах i СФ носiями фiнансових обовязкiв i прав. Вони подiляються на групи:
а) суспiльно-територiальнi утворення;
б) колективнi субСФкти;
в) iндивiдуальнi субСФкти.
Учасники правовiдносин мають бути надiленi такою юридичною властивiстю, як правосубСФктнiсть, тобто спроможнiстю бути носiСФм прав та обовязкiв, здiйснювати iх та вiдповiдати за iх реалiзацiю. ПравосубСФктнiсть включаСФ:
правоздатнiсть - здатнiсть бути носiСФм прав та обовязкiв;
дiСФздатнiсть - здатнiсть самостiйно реалiзовувати права та обовязки.
Слiд розрiзняти субСФкт фiнансового права - тобто особу, яка маСФ правосубСФктнiсть, та субСФкт фiнансових правовiдносин -тобто реальний учасник цих правовiдносин.
Пiд обСФктом фiнансових правовiдносин слiд розумiти те, на що направлена поведiнка учасникiв фiнансових правовiдносин. ОбСФктом СФ грошi або грошовi зобовязання у звязку з утворенням i використанням грошових фондiв.
Права i обовязки фiнансових правовiдносин утворюють змiст фiнансових правовiдносин.
СубСФктивне право - це передбачена нормами права мiра можливоi поведiнки учасника правовiдносин.
СубСФктивний обовязок - це передбачена нормами права мiра належноi поведiнки.
У процесi регулювання суспiльних вiдносин можуть скластися два типи звязку мiж субСФктивними юридичними правами та обовязками:
правовiдносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивнi дii, а на всiх iнших покладаються пасивнi обовязки утримуватися вiд певних дiй;
правовiдносини "активного типу" - на певних учасникiв покладаються активнi юридичнi обовязки - здiйснення позитивних дiй, а змiст субСФктивного права полягаСФ в можливостi вимагати цiСФi поведiнки вiд зобовязаноi особи.
Класифiкацiя фiнансових правовiдносин:
1) за матерiальним змiстом:
бюджетнi;
податковi;
в галузi страхування;
в галузi кредиту;
з приводу регулювання грошового обiгу;
в галузi розрахункiв;
з приводу валютного законодавства. 2) в залежностi вiд характеру фiнансово-правових норм, що лежать в основi фiнансових правовiдносин:
матерiальнi - виникають на основi матерiальних норм фiнансового права i виражають правовий статус субСФктiв, що беруть участь у фiнансовiй дiяльностi;
процесуальнi - в них виражаСФться юридична форма, в якiй вiдбуваСФться отримання державою у своСФ розпорядження фiнансових ресурсiв, iх розподiл i використання.
Основою виникнення, змiни i припинення фiнансових правовiдносин СФ юридичний факт. Юридичнi факти - це конкретнi життСФвi обставини, з якими норми права повязують виникнення, змiну або припинення юридичних правовiдносин. До юридичних фактiв, як i в iнших галузях права, вiдносять:
дii (правомiрнi або неправомiрнi) - вольова поведiнка (правопорушення, угоди);
подii - це явища, що не залежать вiд волi людей, але тягнуть за собою виникнення, змiну або припинення фiнансових правовiдносин.
Правомiрнi дii як вольова поведiнка, передбачена фiнансово-правовою нормою, подiляються на:
юридичнi акти - правомiрну дiю учасника фiнансових правовiдносин, спрямовану на отримання правового результату;
юридичнi вчинки - правомiрну дiю, що зумовлюСФ правовi наслiдки, повязанi з фактом вольовоi дii, яка не залежить вiд бажання субСФкта вiдносин.
Неправомiрнi дii являють собою поведiнку, що не вiдповiдаСФ приписам фiнансово-правових; норм.
Отже, фiнансовi правовiдносини - це врегульованi фiнансово-правовими нормами суспiльнi вiдносини, учасники яких виступають як носii юридичних прав та обовязкiв у сферi мобiлiзацii, розподiлу й витрачання фондiв коштiв держави.
4. Види фiнансових правовiдносин
Класифiкацiя правових вiдносин завжди приваблюСФ вчених, оскiльки вона допомагаСФ науковому осмисленню всього масиву вiдносин, що охоплюються тiСФю чи iншою галуззю права. Перш за все, класифiкацiя фiнансових правовiдносин будуСФться на загально-правових засадах класифiкацii правовiдносин. Проте у фiнансовому правi можуть бути видiленi i специфiчнi критерii.