Фінансові аспекти використання та амортизації основних засобів та інших необоротних активів
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
начення справедливої вартості активів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 19 Обєднання підприємств. Справедлива вартість необоротного активу становить його ринкову або відновлювальну (переоцінену) вартість на певну дату.
Переоцінену вартість необоротних активів обчислюють множенням їх балансової вартості на коефіцієнт індексації.
Залишкова (балансова) вартість необоротних активів це різниця між початковою або переоціненою вартістю необоротних активів і сумою їх зношення.
Ліквідаційна вартість необоротних активів це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, повязаних з їх продажем чи ліквідацією.
Необоротні активи використовують в основній (основне і допоміжне виробництво), операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності підприємства. Найважливішою складовою необоротних активів виробничого підприємства є основні засоби.
Основні засоби класифікують за такими ознаками:
а)за участю у виробничому процесі:
виробничі основні засоби (основні засоби, що використовуються в основній діяльності) основні засоби, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг;
невиробничі основні засоби які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг (обєкти соціально-культурного і побутового призначення, житлові будинки, гуртожитки);
б)за призначенням:
земельні ділянки;
капітальні витрати на поліпшення земель;
будинки, споруди та передавальні пристрої;
машини та обладнання;
транспортні засоби;
інструменти, прилади, інвентар (меблі);
робоча і продуктивна худоба;
багаторічні насадження;
інші основні засоби;
в) за ставками нарахування амортизації з метою оподаткування:
основні засоби першої групи будівлі, споруди, передавальні пристрої;
основні засоби другої групи автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, електронно-обчислювальні машини та інше обладнання для автоматизованої обробки інформації, побутові прилади, інструменти, телефони, мікрофони, рації;
основні засоби третьої групи робочі машини, устаткування і всі інші основні засоби, які не входять до перших двох груп;
г)за належністю підприємству:
власні основні засоби;
залучені основні засоби (наприклад, орендовані);
д)за формою участі в підприємницькій діяльності:
активна частина основних засобів (машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади);
пасивна частина основних засобів (будинки, споруди, господарський інвентар, земельні ділянки).
Частка вартості окремих груп основних засобів у загальній вартості основних засобів підприємства характеризує їх структуру.
Амортизація це системний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом терміну їх корисного використання. Вартість необоротних активів, яка амортизується, обчислюють як різницю між їх початковою (переоціненою) та ліквідаційною вартістю.
Амортизаційні відрахування це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування це витрати підприємства, оскільки їх суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають до собівартості продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу (доходу) від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і нематеріальних активів.
Згідно з чинним законодавством виділяють дві групи методів обчислення амортизації основних засобів підприємства. До першої групи належать фінансові методи нарахування амортизації, які використовують у фінансовому обліку та фінансовій звітності. До другої групи належать методи нарахування амортизації основних засобів, які застосовують у податковому обліку під час обчислення обєкта оподаткування податком на прибуток і заповнення декларації про прибуток підприємства. Порядок нарахування амортизації основних засобів у фінансовому обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 Основні засоби. Нарахування ж амортизації у податковому обліку регламентується Законом України Про оподаткування прибутку підприємств (№ 283/97 ВР) від 22 травня 1997 року. Підприємства мають право у фінансовому обліку та у фінансовій звітності застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Амортизацію основних засобів підприємства у фінансовому обліку нараховують за такими методами:
прямолінійний метод;
метод зменшення залишкової вартості;
метод прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивний метод;
виробничий метод.
Амортизацію основних засобів згідно з податковим законодавством можна нараховувати:
звичайним (податковим) методом за встановленими ставками для кожної групи основних засобів;
методом прискореної амортизації.
У фінансовому обліку амортизації підлягають усі основні засоби, крім землі.
Термін корисного використання (експлуатації) обєкта основних засобів переглядають у випадках зміни очікуваних економічних вигід відйого використання. При цьому амортизацію обєкта основних засобів нарах?/p>