Фінансовий менеджмент банка
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?й метод дивідендної політики, то на цьому етапі розрахунків пріоритетним завданням є формування фонду розвитку, і навпаки.
Сформований за рахунок прибутку фонд споживання поділяється на фонд дивідендних виплат і фонд споживання персоналу банку, що передбачає додаткове стимулювання робітників та забезпечення їх соціальних потреб. Основою такого поділу є обраний тип дивідендної політики та зобовязання банку за трудовими угодами.
Визначення рівня дивідендних виплат на одну просту акцію здійснюється за формулою:
, (2.15)
де РДВ - рівень дивідендних виплат на одну акцію;
ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований залежно від обраного типу дивідендної політики;
ВП - фонд виплат дивідендів власникам привілейованих акцій (за передбачуваним їх рівнем);
КПА - кількість простих акцій, емітованих банком.
Оцінка ефективності розробленої дивідендної політики ґрунтується на використанні таких показників:
а) коефіцієнт дивідендних виплат, який розраховується за формулами:
, (2.16)
де КДВ - коефіцієнт дивідендних виплат;
ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований залежно від обраного типу дивідендної політики;
ЧП - сума чистого прибутку банку;
б) коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією. Він розраховується за формулою:
, (2.17)
де КЦД - коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією;
РЦА - ринкова ціна однієї акції;
ДА - сума дивідендів, що виплачуються на одну акцію.
При оцінці ефективності дивідендної політики можуть також бути використані показники динаміки ринкової вартості акцій.
2.6.4 Аналіз прибутковості банку
Важливою складовою механізму управління прибутком банку є системи і методи його аналізу. Аналіз прибутку являє собою процес дослідження умов і результатів його формування і використання з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління ним.
Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку й підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже, аналіз прибутку та рентабельності ґрунтується на аналізі доходів і витрат банку.
У систему аналізу доходів та витрат доцільно включати напрямки, наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 Системи аналізу доходів і витрат банку
Важливий інструмент аналізу динаміки показників доходів та витрат - проведення пофакторного аналізу змін за кожною статтею доходів і витрат. Основними методами, що використовуються для розрахунку величини впливу, є методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.
Основні статті доходів і витрат визначають процентні складові, тому моделі їх факторного аналізу є найбільш розробленими та широковживаними.
Методику факторного аналізу процентних доходів і процентних витрат наведено в табл. 2.5.
Крім моделей факторного аналізу процентних доходів і витрат, існують інші розробки, що дають змогу оцінити ступінь впливу певних чинників на зміни результативного показника. Основні моделі наведено в табл. 2.6.
Для загальної оцінки діяльності банку за період, що аналізується, здійснюється порівняння відповідних доходів і витрат.
Наявність дзеркальних статей у дохідних і витратних статтях звіту про прибутки та збитки дає змогу зіставляти їх одне з одним та робити висновки щодо ефективності застосування того чи іншого фінансового інструменту в різних секторах ринку банківських послуг.
Використання різниці дзеркальних статей, зіставленої з чистим доходом (прибутком) у цілому чи окремо за величиною доходів і витрат, дає змогу виявити питому вагу та ступінь впливу кожного джерела прибутків на загальну суму прибутку. Основні дзеркальні показники ефективності, які можуть використовуватися, наведені в табл. 2.7.
До найвідоміших та найпоширеніших інструментів фінансової звітності належить коефіцієнтний аналіз. Коефіцієнти дають змогу вивчати взаємозвязки між різними елементами сукупності фінансової звітності шляхом подання інформації у зручній для обробки формі.
Основні показники, що характеризують дохідність та витратність банківської установи, наведені в табл. 2.8.
Залежно від мети існують різні форми аналізу прибутку (рис. 2.8).
У практиці управління прибутком залежно від методів, що використовуються, виділяють такі основні системи проведення аналізу в банку: горизонтальний, вертикальний, порівняльний аналіз, аналіз ринків та аналіз коефіцієнтів (рис. 2.9).
Найбільше значення в ході аналізу прибутку має коефіцієнтний та факторний методи аналізу прибутку. Аналіз коефіцієнтів базується на розрахунку співвідношення різноманітних абсолютних показників.
У процесі використання даної системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, що характеризують окремі аспекти формування, розподілу та використання прибутку банку. У практиці управління прибутком найбільше поширення отримали системи аналітичних коефіцієнтів, наведені в табл. 2.9.
Таблиця 2.5 Методи факторного аналізу процентних доходів і процентних витрат
Таблиця 2.6 Факторні моделі основних видів доходів і витрат
Таблиця 2.7 Показники дзеркального аналізу доходів і витрат банку
Дослідження прибутку не може вважатися повним без проведення глибокого фа