Фiнансова пiдтримка iнновацiйноi дiяльностi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ьного обсягуВсього100,0100,0100,0у т.ч. за рахунок коштiввласних79,670,377,3державного бюджету0,43,01,4вiтчизняних iнвесторiв2,83,70,2iноземних iнвесторiв7,64,22,5кредитiв6,318,017,8iнших джерел3,30,80,8
Статистичний аналiз свiдчить, що у 2009 роцi основним джерелом фiнансування технологiчних iнновацiй були власнi кошти пiдприСФмств, частка яких у загальному обсязi фiнансування iнновацiйних робiт становила 77,3% [3].
Вiд вiтчизняних iнвесторiв на розвиток iнновацiйноi дiяльностi кошти отримали 10 промислових пiдприСФмств Украiни, вiд iноземних 18 пiдприСФмств. Для розвитку iнновацiйноi дiяльностi 81 пiдприСФмство використовувало кредити, проти 77 пiдприСФмств у 2008 роцi.
На сьогоднi рiвень iнновацiйноi активностi залишаСФться недостатнiй, що СФ наслiдком слабкоi зорiСФнтованостi iнституцiйноi, фiнансовоi та банкiвськоi систем на пiдтримку прогресивноi моделi розвитку нацiональноi економiки. Не можна визнати задовiльним й участь субСФктiв малого пiдприСФмництва в iнновацiйному процесi. Майже вiдсутнi посередницькi органiзацii, якi стикують попит i пропозицiю на iнновацii, сприяють венчурному фiнансуванню [3].
Зарубiжний досвiд господарювання показуСФ, що в краiнах з розвинутими ринковими вiдносинами венчурне пiдприСФмництво вiдiграСФ активну роль у задоволеннi потреб основноi маси населення в новiй продукцii, пiдвищеннi науково-технiчного рiвня виробництва, створюСФ конкурентне середовище у сферi науки i наукового обслуговування. Розвиток венчурного бiзнесу впливаСФ на динамiчнiсть усього господарського комплексу й сприяСФ оздоровленню економiки краiни.
Зарубiжний досвiд органiзацii пiдприСФмницьких структур венчурного капiталу набуваСФ особливоi актуальностi й може розглядатися як реальний шлях подолання кризи в нацiональнiй економiцi, а також СФ дуже важливим для розвитку iнвестицiйного ринку i структурноi перебудови економiки Украiни. Венчурний капiтал з його розподiлом ризику може стати одним з ефективних методiв залучення капiталу для економiчного розвитку краiни [7, с. 73].
В Украiнi таких венчурних пiдприСФмств, якi дiють у високорозвинених краiнах, немаСФ. У нашiй економiцi iснують лише деякi форми дiяльностi, що наближаються за своiм характером до венчурних. До них можна вiднести розробку та виробництво товарiв i послуг для реалiзацii на свiтовому ринку, науково-технiчну дiяльнiсть, повязану зi створенням принципово нових видiв продуктiв i послуг. Венчурнi пiдприСФмства при сприятливих умовах найвiрогiднiше виникнуть на базi малих пiдприСФмств та кооперативiв приватноi i колективноi форм власностi.
В 2009 р. кiлькiсть малих пiдприСФмств (МП) галузi Наука i наукове обслуговування зростаСФ. По областях Украiни можна виокремити чотири класифiкацiйнi групи:
- регiони з високим ступенем розвитку МП приватноi i колективноi форм власностi та великим науковим потенцiалом;
- регiони, в яких вiдбулося зростання кiлькостi МП колективноi i приватноi форм власностi;
- областi, в яких вiдбулося зростання кiлькостi МП тiльки колективноi форми власностi;
- областi, в яких знизились темпи зростання кiлькостi таких пiдприСФмств [4].
Особливо необхiдно видiлити Киiвський, Харкiвський, Донецький, Днiпропетровський i Львiвський регiони, де зосереджено бiльше 50% наукового потенцiалу Украiни. Понад 20% загальноi кiлькостi наукових органiзацiй розташовано в м. КиСФвi, 14% в Харкiвськiй, а в Донецькiй, Днiпропетровськiй i Львiвськiй областях по 6%. У цих областях СФ всi можливостi для створення iнновацiйноi iнфраструктури, адже в них переважають наукомiсткi i технiчно складнi галузi.
ПiдприСФмства, що базуються на приватнiй i колективнiй формах власностi, СФ найгнучкiшими структурами, якi без значних втрат адаптуються до змiни економiчноi ситуацii в краiнi, використовуючи найсприятливiшi умови функцiонування. Цим пояснюються процеси iх трансформацii з однiСФi форми в iншу. Але здебiльшого ця тенденцiя стосуСФться тiльки приватних i колективних малих пiдприСФмств. Закордонний досвiд показуСФ, що венчурнi форми господарювання ефективно функцiонують i розвиваються переважно на засадах приватноi i колективноi форм власностi.
Слiд зазначити, що розвиток венчурних пiдприСФмницьких структур не тiльки вплине на конкурентоспроможнiсть наших товаровиробникiв, а й забезпечить стабiлiзуючi функцii в цiлому, що насамперед знизить безробiття в краiнi [13, с. 16].
Ефективна дiяльнiсть венчурних пiдприСФмств неможлива без наявностi сучасноi досконалоi науково-технiчноi iнфраструктури. Згiдно iз Законом Про основи державноi полiтики у сферi науки та науково-технiчноi дiяльностi завдання органiзацii та координацii заходiв щодо створення такоi iнфраструктури покладено на уряд. Основними елементами iнновацiйноi iнфраструктури повиннi стати спецiалiзованi самостiйнi органiзацii та установи, першочерговими видами дiяльностi яких СФ: консалтинг, iнжинiринг, посередницькi та iнформацiйнi послуги, послуги технопаркiв, аудиторськi послуги, венчурне фiнансування (iнновацiйнi фонди, компанii, банки), патентнi послуги, управлiння i координацiя тощо.
2. Зарубiжний досвiд фiнансовоi пiдтримки iнновацiйноi дiяльностi
Передовими краiнами застосовуються наступнi прямi i опосередкованi iнструменти стимулювання iнвестицiйноi активностi в сферi iнновацiй.
Пряма державна пiдтримка концентруСФться на найбiльш конкурентоспроможних технологiях свiтового рiвня, якi мають високий ринковий потенцiал, а також на тих