Фiлософсько-економiчнi аспекти пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
а цiлi з запитами покупцiв, допомагаючи людям задовольняти iх потреби, а органiзацiям визначити, що саме потрiбно виробляти. Маркетинг сприяСФ суспiльному прогресу. Отже, маркетинг це система органiзацii i управлiння виробничою, збутовою i торговельною дiяльнiстю пiдприСФмства, що орiСФнтоване на вимоги ринку, задоволення потреб покупцiв у товарах i послугах.
Але свiдомiсть багатьох вiтчизняних пiдприСФмцiв не приймаСФ уявлення про систематичнi витрати на маркетинг, пропорцiйнi витратам на виробництво. Дисбаланс мiж зусиллями, затрачуваними на виробництво i на продажi, указуСФ на недооцiнку труднощiв, повязаних iз збутом i нерозумiння умов, якi можуть зробити збут бiльш ефективним. ПiдприСФмцю повиннi бути притаманнi певнi здiбностi, серед них iнiцiативнiсть, здатнiсть самостiйного мислення та прийняття рiшень, завзятiсть щодо досягнення мети, вмiння органiзувати та вести за собою колектив, зробити цей колектив групою однодумцiв. Значну увагу, коли мова йде про характеристику особи пiдприСФмця, придiляють етичнiй сторонi його дiяльностi, необхiдностi дотримання даного слова, виконання взятих зобовязань, порядностi у стосунках, тобто етицi дiлових вiдносин. Сучасний пiдприСФмець повинен добре розумiти сутнiсть економiчних процесiв, якi вiдбуваються у суспiльствi, орiСФнтуватись в обставинах, що швидко змiнюються, вмiти приймати нестандартнi рiшення, розбиратись в людях, правильно оцiнювати iх позитивнi якостi та недолiки.
Парадокси пiдприСФмницькоi дiяльностi:
Парадокс № 1. Компанii, що збiльшують своi витрати на розробку нових iдей, нових видiв бiзнесу, зрештою втрачають ефективнiсть своСФi пiдприСФмницькоi дiяльностi, оскiльки конкуренти застосовують аналогiчний пiдхiд. В результатi, щоб обiгнати конкурентiв, необхiдно скорочувати тривалiсть циклу роботи над iнновацiями. Як наслiдок, вiдбуваСФться збiльшення вкладень додаткових ресурсiв i скорочення частки одержуваного доходу.
Парадокс № 2. З одного боку, пiдприСФмництво даСФ можливiсть творчiй самореалiзацii, отримання прибутку, з iншою унаслiдок високого ступеня ризику загрожуСФ недоотриманням прибутку, неупровадженням iнновацiй i т.п. Чим вище рiвень невизначеностi i величина ризику, тим вище новизна iдеi, що напряму впливаСФ на прибуток пiдприСФмця.
2. Проблеми моралi в пiдприСФмництвi
У сучасному уявленнi мораль СФ сукупнiстю норм i принципiв поведiнки людей у стосунках один з одним i в суспiльствi. При цьому йдеться не тiльки про чисто побутову, а й службову, трудову поведiнку. Мораль характеризуСФ культуру та етику людських вiдносин, iх основою СФ не юридичнi закони i службовi принципи, яких потрiбно дотримуватися, а людське виховання, совiсть i честь.
Мiж морально-етичними принципами i самою сутнiстю пiдприСФмництва iснуСФ безпосереднiй звязок. Адже бiзнеiе неперервнi контакти, звязки, вiдносини, переговори, угоди з величезною кiлькiстю людей: партнерами, iншими пiдприСФмцями, найманими працiвниками, покупцями, постачальниками товару, споживачами, представниками податкових органiв. З усiма необхiдно будувати вiдповiднi вiдносини i часто, спираючись не стiльки на офiцiйнi документи, скiльки на взаСФмну довiру. А довiряти можна лише тому, чиi твердi моральнi принципи не викликають сумнiву. Оскiльки механiзм пiдприСФмництва полягаСФ в обмiнi товарами, грiшми, ресурсами, послугами, то визначальним принципом такого обмiну маСФ бути еквiвалентнiсть, рiвноцiннiсть взаСФмних розрахункiв. При еквiвалентному обмiнi, як засвiдчуСФ досвiд, жоден iз учасникiв не програСФ, а навпаки, закрiплюються довiрливi та тривалi дiловi вiдносини.
У лiтературi про пiдприСФмництво зустрiчаСФться вислiв "чесний бiзнес". З погляду моралi бiзнес маСФ бути чесним, адже iнакше це не бiзнес, не обмiн, а обдурювання.
Одним iз принципiв чесного бiзнесу СФ укладання пiдприСФмницьких угод або здiйснення спiльних операцiй, як кажуть, "один на один", без свiдкiв. РДдиною гарантiСФю i запорукою у таких випадках служить чеснiсть i поряднiсть особистостей, що домовляються. Ще з давнiх часiв iснуСФ таке поняття, як "цiна слова", його тримали в свiй час не тiльки лицарi, а й пiдприСФмцi. Цiна слова в пiдприСФмництвi маСФ бути щонайвищою.
Однак, як засвiдчуСФ пiдприСФмницька дiйснiсть нинi, в рiзних краiнах, в тому числi в Украiнi, широко розповсюджений нечесний бiзнес. Прислiвя "не обдуриш не продаси", на жаль, глибоко вiлося у свiдомiсть та дii багатьох пiдприСФмцiв. Далеко не всi пiдприСФмцi здатнi встояти перед спокусою отримати доход обманом, присвоСФнням чужоi працi.
Боротьба з нечесним бiзнесом i запобiгання його поширенню СФ гострою суспiльною проблемою. Складнiсть викорiнення нечесностi в бiзнесi полягаСФ в тому, що тiльки тодi, коли заборонено злочин i порушено юридичнi закони, виникаСФ громадянська, адмiнiстративна або кримiнальна вiдповiдальнiсть бiзнесмена. У менших порушеннях залишаСФться сподiватися тiльки на совiсть людини.
Морально-етичний кодекiивiлiзованого пiдприСФмця в багатьох розвинених краiнах свiту виник унаслiдок iсторичного розвитку уявлень про риси чесного пiдприСФмництва. Правила морально-етичноi поведiнки цивiлiзованого пiдприСФмця можна сформулювати так: