Філософські проблеми сучасної науки
Курсовой проект - Философия
Другие курсовые по предмету Философия
Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Кафедра філософії
Філософські проблеми сучасної науки
Курсова робота
студентки 6 курсу
природничого факультету
Новак Надії Олексіївни
Науковий керівник:
професор кафедри філософії,
доцент Стародубець В.М.
ЖИТОМИР 2010
ЗМІСТ
Вступ3
Розділ І. Становлення сучасної науки і її характерні риси5
Становлення сучасної науки5
Характерні риси науки7
Відмінність науки від інших галузей культури9
Дія науки на людину10
Розділ ІІ. Філософські проблеми сучасної науки11
Проблеми біофілософії в сучасній філософії науки.11
Філософія хімії25
Філософські проблеми взаємозвязку хімії і фізики25
Філософські проблеми взаємозвязку хімії і біології26
Філософські проблеми економічної науки26
Філософські проблеми сучасної педагогіки29
Теоретичні проблеми сучасного мовознавства: пошук дослідницьких парадигм38
Висновки47
Список використаної літератури49
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Філософія науки і техніки (на Заході превалює напрям "філософія техніки") напрям філософії, характерний для XX ст. Його поява викликана передусім надзвичайно широким розповсюдженням техніки і технічних засобів саме в цьому столітті, а також усеосяжним впливом науки та техніки на всі сторони життя суспільства.
І все ж інтерес до науки і техніки виник задовго до XX ст. Так, певні міркування про засоби людської діяльності ми знаходимо вже у Платона й Арістотеля. В епоху Відродження відбуваються події, що свідчать про перші прояви взаємодії між наукою і технікою. Існують відомості про те, що під час будівництва Міланського собору його проект уперше було піддано науковій експертизі (1386 p.). Діяльністю, максимально наближеною до інженерної, займалися Леонардо да Вінчі (1452-1519), Микколо Тарталья (1499-1577), Петро Апіан (1501-1552), Герхард Мєркатор (1512-1594). Щоправда, діяльністю, близькою до інженерної, займалися ще єгипетські будівничі, але давньоєгипетська традиція перервалася і не дала наслідків, подібних до розвитку європейської традиції. [16 ]
Із бурхливим розвитком різноманітних наук у всьому світі збільшується відповідно і кількість проблем, пов?язаних із ними. Можна виділити морально-етичні, технологічні, філософські, матеріальні та інші проблеми. Але ми зупинимося на філософських, оскільки вони є надзвичайно актуальними на даний момент розвитку людства.
Мета:
- систематизувати знання, стосовно досліджуваної теми;
- виявити проблеми сучасної науки;
- зясувати суть наукової проблематики.
Завдання:
- ознайомитися з працями провідних філософів ХХ-ХХІ ст.;
- виокремити проблеми сучасних наук;
- проаналізувати виникнення і адекватні шляхи вирішення проблем сучасної науки.
Обєкт дослідження проблематика сучасної науки.
Предмет дослідження філософські проблеми сучасної науки.
Методи дослідження аналіз літератури, узагальнення, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, метод сходження від абстрактного до конкретного та єдності логічного й історичного.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, основної частини із 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 25 джерел. Повний обсяг роботи становить 53 сторінки, з них основного тексту 50 сторінок.
Розділ І. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ЇЇ ХАРАКТЕРНІ РИСИ
Становлення сучасної науки
Наука в її сучасному розумінні являється принципово новим чинником в історії людства, що виник в надрах новоєвропейської цивілізації в XVI - XVII століттях. Вона зявилася не на порожньому місці. Німецький філософ Д.Ясперс говорить про два етапи становлення науки.
I етап: "становлення логічно і методично усвідомленої науки - грецька наука і паралельно зачатки наукового пізнання світу в Китаї і Індії".
II етап: "виникнення сучасної науки, що зростає з кінця середньовіччя, що рішуче затверджується з XVII ст. і що розгортається в усій своїй широті з XIX ст"[23]. Саме у XVII ст. сталося те, що дало основу говорити про наукову революцію - радикальну зміну основних компонентів змістовної структури науки, висуненні нових принципів пізнання, категорій і методів.
Соціальним стимулом розвитку науки стало зростаюче капіталістичне виробництво, яке вимагало нових природних ресурсів і машин. Для здійснення цих потреб і знадобилася наука в якості продуктивної сили суспільства. Тоді ж були сформульовані і нові цілі науки, які істотно відрізнялися від тих, на які орієнтувалися учені старовини.
Грецька наука була умоглядним дослідженням (само слово теорія в перекладі з грецького означає умогляд), мало повязаним з практичними завданнями. У цьому Древня Греція і не мала потреби, оскільки усі важкі роботи виконували раби. Орієнтація на практичне використання наукових результатів вважалася не лише зайвою, але навіть непристойною, і така наука признавалася низинною.
Тільки у XVII ст. наука стала розглядатися в якості способу збільшення добробуту населення і забезпечення панування людини над природою. Декарт писав: "Можливо замість спекулятивної філософії, яка лише заднім числом понятійний розчленову?/p>