Факторинг i форфейтинг як нетрадицiйнi форми експортного фiнансування
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?оземноi факторинговоi компанii. Такий зустрiчний факторинг маСФ назву взаСФмного або двофакторного. Його переваги зумовленi тим, що для кожноi з компанiй, якi обслуговують iмпортерiв, борговi вимоги СФ внутрiшнiми, а не зовнiшнiми. Це значно спрощуСФ процедури визначення кредитоспроможностi iмпортера, страхування ризикiв, iнкасування бонових вимог та iнше.
2. Форфейтинг одна iз форм експортного фiнансування
Форфейтинг кредитування експортера через придбання векселiв чи iнших боргових зобовязань. По сутi, мiжнароднi кредити, якi надаються у валютi, де форма трансформацii комерцiйного кредиту у банкiвський, внаслiдок якоi експортер отримуСФ ряд переваг. Насамперед прискорюСФться одержання ним коштiв за товар, що експортовано, а значить i обiг усього капiталу. Експортер звiльняСФться вiд ризику неплатежу та валютного ризику, а також ризику, повязаного з коливанням ставок вiдсотка. СпрощуСФться баланс пiдприСФмства за рахунок часткового звiльнення вiд дебiторськоi заборгованостi. Форфейтинг - це одна iз нових форм кредитування зовнiшньоi торгiвлi. РЗi поява зумовлена швидким зростанням експорту дорогого устаткування з тривалим термiном виробництва, посиленням конкурентноi боротьби на свiтових ринках та зростанням ролi кредиту у розвитку свiтовоi торгiвлi. Якщо факторинг використовуСФться для кредитування короткостроковоi заборгованостi усерединi краiни та за кордоном i, як правило, через придбання усiх вимог, то форфейтування СФ iнструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньострокових. Спiльнi риси мiж факторингом та форфейтингом полягають у тому, що цi методи використовуються для скорочення заборгованостi у балансi в результатi продажу вимог.
Форфейтування зявилося у вiдповiдь на постiйно зростаючий попит на мiжнароднi кредити, який не задовольнявся. На початку 60-х рокiв, коли почав формуватися механiзм форфейтингу, ринок продавцiв товарiв виробничого призначення поступово перетворювався на ринок покупцiв цих товарiв. Значний розвиток мiжнародноi торгiвлi супроводжувався посиленням тенденцii зростання вимог iмпортерiв подовжити термiн традицiйного 90 - 180-денного кредиту. Вiдродження торговельних вiдносин мiж краiнами Захiдноi та Схiдноi РДвропи та зростаюча значущiсть у свiтовiй торгiвлi краiн Азii, Африки та Латинськоi Америки створили багато фiнансових перешкод для захiдних експортерiв. Виникнення цих нових ринкiв припало на час, коли обтяжуючi iнвестицiйнi зобовязання фiрм, що експортують, перешкоджали фiнансуванню ними середньострокових кредитiв постачальника за рахунок власних коштiв. Банки, що iснували тодi, були не в змозi запропонувати послуги, яких потребували експортери.
Швейцарiя, яка традицiйно виступала значним банкiвським центром та мала багаторiчний досвiд у фiнансуваннi мiжнародноi торгiвлi, стала одним з перших центрiв та ринкiв форфейтування.
Вартiсть форфейтингу складаСФться з:
- прибутку форфейтера;
- вартостi наданих грошових коштiв;
- покриття вiд комерцiйного ризику;
- покриття вiд полiтичного ризику;
- покриття вiд валютного ризику;
- покриття процентного ризику.
Форфейтинг - купiвля середньострокових векселiв, iнших боргових i платiжних документiв, що виникають iз товарних поставок, спецiальним кредитним iнститутом (форфейтером) за готiвковий розрахунок без права регресу на експортера при наданнi останнiм достатнього забезпечення.
Найбiльшого розвитку форфейтинг набув у краiнах, де державне кредитування експорту СФ недостатньо розвинутим.
На сьогоднi одним з основних центрiв здiйснення форфейтингових угод СФ Лондон, оскiльки експорт багатьох СФвропейських краiн вже давно фiнансуСФться лондонськими банками. Значна частина форфейтингового бiзнесу сконцентрована також у Нiмеччинi.
Механiзм форфейтингу використовуСФться у двох основних видах угод:
- у фiнансових угодах з метою швидкоi реалiзацii довгострокових фiнансових зобовязань;
- в експортних угодах для сприяння надходженню коштiв експортеру, що надав кредит iмпортеру.
Таким чином, цей метод дозволяСФ експортерам уникнути валютного ризику, що може виникнути внаслiдок курсових коливань на протязi перiоду мiж укладенням зовнiшньоторговельноi угоди та фактичним платежем за нею.
Основними оборотними документами, що використовуються як форфейтинговi iнструменти, СФ векселi.
Суб`СФктами форфейтинговоi операцii СФ:
- експортер (продавець);
- iмпортер (покупець);
- форфейтер (банк);
- гарант.
Метою форфейтинговоi угоди СФ:
- для покупця придбання товару в кредит, крiм цiни товару вiн сплачуСФ вiдсотки за кредит;
- для продавця одержання при врахуваннi векселiв суми, що дорiвнюСФ цiнi товару;
- для банку одержання доходу у видi дисконту при врахуваннi партii векселiв.
Термiни дii форфейтинговоi угоди вiд 180 днiв до 5 рокiв. Сьогоднi форфетуються суми, розмiр яких значно нижчий, нiж необхiдний ранiше 100000 СФвро. Угоди з форфейтингу здiйснюються головним чином у СФвро, швейцарських франках або доларах США.
3. Переваги та недолiки факторингу та форфейтингу. Перспективи iх розвитку
Результатом використання факторингу СФ можливiсть розширення обсягу торговельних угод, використання додаткового джерела фiнансування та економiя управлiнських видаткiв. Особливо вигiдним для експортера СФ використання факторингу при торгiвлi за вiдк?/p>