Біофізичні аспекти впливу роботи за комп'ютером на організм користувачів
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
Біофізичні аспекти впливу роботи за компютером на організм користувачів
Вступ
На зорі загальної компютеризації персональний компютер (ПК) сприймався як зручний і зроблений інструмент для рішення задач програмування, керування великими базами даних, як необхідна ланка у видавничих системах, надзвичайно зручна електронна друкарська машинка і захоплююча іграшка для дозвілля. Однак з початку девяностих років у печатці стали зявлятися публікації про те, що інтенсивна і тривала робота з компютером є причиною виникнення ряду патологічних станів.
Для розуміння біофізичних механізмів впливу ПК на організм користувача розглянемо основні частини, з яких він складається. Як правило, ПК складається з трьох частин: системного блоку; клавіатури, що дозволяє вводити інформацію в память компютера і монітора (дисплея), призначеного для відображення текстової і графічної інформації. Головною частиною компютера є системний блок, у якому розташовуються основні вузли компютера: електронні схеми, що керують роботою компютера (мікропроцесор, оперативна память, контролери пристроїв і ін.); блок живлення, що перетворить електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, що подається в електронні схеми компютера; нагромаджувачі (чи дисководи) для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети); нагромаджувач на твердому магнітному диску, призначений для читання і запису на незнімний твердий магнітний диск (вінчестер). До системного блоку компютера можна підключати різні пристрої введення-висновку інформації, розширюючи тим самим його функціональні можливості. Багато пристроїв приєднуються через спеціальні гнізда (рознімання), що знаходяться звичайно на задній стінці системного блоку компютера. Крім монітора і клавіатури, такими пристроями є принтер, миша, джойстик, сканнер і ін.
Прийнято вважати, що основним джерелом випромінювань ПК є монітор, тому поняття “безпечне робоче місце” підмінюється поняттям “безпечний монітор”. Однак на долю монітора приходиться не більш 20% внеску в створення неадекватних умов праці користувача. Джерелами електромагнітного забруднення приміщень варто вважати: мережний блок живлення (особливо імпульсний), системний блок ПЕВМ і підключені до нього зовнішні пристрої, кондиціонери, вентилятори й інша техніка, що знаходиться в приміщеннях.
Негативний вплив компютера на людину є комплексним. Насамперед, з позицій ергономічної безпеки для людини оцінювалися монітори. Монітор ПК є джерелом: електростатичного поля; слабких електромагнітних випромінювань у низькочастотному, наднизькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц -400 кгц); рентгенівські випромінювання; ультрафіолетового випромінювання; інфрачервоного випромінювання; випромінювання видимого діапазону.
Оскільки діяльність користувача ПК заснована на візуальному сприйнятті відображеної на екрані монітора інформації, значне навантаження при цьому випробує зорова система. Найбільш істотний вплив на стан зорової системи роблять недосконалість способів формування зображення на екрані за рахунок неоптимальних параметрів схем розгорнення електронно-променевої трубки (ЕПТ), несумісності параметрів монітора і графічного адаптера, недостатньо високий дозвіл монітора, розфокусировка, незведення променів і низький рівень інших його технічних характеристик, надлишкова чи недостатня яскравість зображення.
В останні роки розроблені нові види моніторів, у яких замість електронно-променевої трубки використовуються рідинокристаличні газорозрядні, електролюмінісцентні панелі чи інші технічні пристрої, що працюють на інших фізичних принципах. Однак найбільш доступними і розповсюдженими залишаються монітори на ЕЛТ. Візуальні параметри і світловий клімат, що визначають зоровий дискомфорт, обумовлені яскравістю, освітленістю, кутовими розмірами знака, кутом спостереження, нерівномірністю яскравості, відблисками на екрані, мельканням, геометричними і нелінійними перекручуваннями зображення, його тремтінням і ін. (усього більш 20 параметрів). Причому не тільки конкретне значення кожного з перерахованих параметрів визначають вплив на зорову систему, але і сукупність визначених їхніх сполучень.
Істотний вплив на зоровий дискомфорт робить вибір сполучень квітів знака і тла, вікон і підкладки, причому деякі пари квітів не тільки стомлюють зір, але і можуть привести до стресу. Яскравість кожного кольору по окремості повинна бути обрана з урахуванням виду відтвореного зображення, оскільки на відміну від перегляду кольорових телевізійних передач, людина при користуванні дисплеєм не задовольняється загальним враженням, а працює з інформацією на екрані. Для нього при цьому головне не природність квітів, а точність, швидкість, надійність і комфортність відрізнення кольорів Ці положення здобувають особливу актуальність у звязку із широким поширенням компютерних ігор, колірний склад яких, співвідношення яскравості обєкта і тла роблять виражений негативний вплив на зорову систему користувачів.
При роботі з зображенням на екрані монітора зорова система користувача, яка сформована в ході тривалої еволюції, виявляється в умовах неоптимального зорового сприйняття. Порівнюючи її з роботою з друкованим текстом мож