Бiблiографiчна продукцiя
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
них певноi галузi, матерiалами дискусiй i наукових конференцiй. В найбiльш складних ситуацiях на цьому етапi необхiдно звертатися до спецiалiстiв певноi галузi задля консультацiйноi i методичноi допомоги.
Розробка плану-проспекту необхiдна перш за все при пiдготовцi крупних по обСФму i складних за структурою бiблiографiчних посiбникiв. План-проспект мiстить обТСрунтування актуальностi i новизни теми, виявлення цiльового i читацького призначення майбутнього посiбника. Тематичнi рамки посiбника зумовлюються його основною iдеСФю, яку повинна розкрити сукупнiсть вiдiбраних документiв. При розробцi плану-проспекту до цього процесу важливо залучити найбiльшу кiлькiсть зацiкавлених сторiн: укладачiв, користувачiв, спецiалiстiв-консультантiв. Виявленi на цьому етапi зауваження значною мiрою СФ гарантiСФю успiху майбутнього готового продукту.
Виявлення документiв з теми посiбника, з однiСФi сторони СФ завершальною операцiСФю пiдготовчого етапу, а з iншого, - по сутi вiдноситься до основного етапу створення посiбника, оскiльки на цiй стадii вже вiдбуваСФться початковий вiдбiр, тобто присутнi елементи оцiнки документiв, що бiблiографуються. Основна задача на цьому етапi полягаСФ в максимально повному виявленнi документiв, а оцiнка та вiдбiр мають попереднiй характер. Результатом цiСФi дiяльностi СФ створення масиву бiблiографiчних записiв по темi посiбника - це початкова синтезуюча операцiя, що передуСФ глибокому змiстовому аналiзу документiв.
Основний етап створення бiблiографiчного посiбника складаСФться з двох пiдетапiв: аналiтичного та синтетичного.
До аналiтичного пiдетапу вiдносять:
1.Загальний бiблiографiчний аналiз документiв.
2.Уточнення бiблiографiчних описiв
3.Анотування та реферування.
4.РЖндексування, предметизацiю.
5.Остаточне оформлення бiблiографiчного запису.
Загальний бiблiографiчний аналiз документiв передбачаСФ ознайомлення бiблiографа зi змiстом i формою документiв, оцiнку iхньоi науковоi новизни та значимостi, типологiчних, стильових i жанрових особливостей, цiльового та читацького призначення, рiвня художнього оформлення, полiграфiчних та видавничих особливостей. При оцiнцi всiх вказаних моментiв бiблiографу необхiдно спiввiднести iх з цiльовим i читацьким призначенням майбутнього посiбника, виявити вiдповiднiсть iншим критерiям, закладеним у планi-проспектi.
При аналiзу документа вивчаСФться титульний лист, анотацiя, видавнича iнформацiя, змiст, вступна стаття, примiтки та коментарi. За необхiднiстю бiблiограф знайомиться з частиною або повним обсягом тексту.
Уточнення бiблiографiчних описiв - це процес, початок якому фактично покладений на етапi виявлення документiв з головних та додаткових джерел. На цьому етапi вiдбуваСФться перевiрка правильностi складання бiблiографiчних описiв в традицiйнiй формi i iхня звiрка з оригiналом, якщо вiдомостi були запозиченi з вторинних джерел iнформацii.
Анотування чи реферування - процеси, спрямованi на розширення та поглиблення змiстовоi характеристики документа, що знаходиться в бiблiографiчному описi.
Остаточне оформлення бiблiографiчного запису являСФться завершальною операцiСФю, що обСФднуСФ в собi всi попереднi цього пiдетапу. Це фактично перехiдний процес вiд аналiтичного до синтетичного етапу бiблiографування. Структура бiблiографiчного запису залежить у кiнцевому результатi вiд цiльового читацького призначення, жанрових, видових та iнших особливостей створюваного посiбника.
До синтетичного пiдетапу вiдносять:
1.Вiдбiр документiв.
2.Групування бiблiографiчних записiв.
Вiдбiр документiв - один з найважливiших процесiв бiблiографування. В цьому випадку пiд вiдбором слiд розумiти обмеження масиву iнформацii, яку вмiщують в посiбник у вiдповiдностi до визначених критерiiв. Але слiд зауважити, що iснуСФ цiлий ряд посiбникiв, що складаються без використання процедури вiдбору. До iхнього числа зараховують бiблiографiчнi вказiвники мiiевого друку, вказiвники творiв певного автора, вказiвники видань певних видавництв чи типографiй.
Групування бiблiографiчних записiв завершуСФ синтетичний пiд етап бiблiографування. Групування дозволяСФ орiСФнтуватися у помiщеному в посiбник матерiалi, встановлюСФ взаСФмозвязки мiж бiблiографiчними записами. Основними способами групування СФ формальний, змiстовий та рекомендацiйний. Як правило, в бiльшостi посiбникiв використовуСФться складне групування матерiалiв, засноване на поСФднаннi кiлькох варiантiв.
Заключний етап створення бiблiографiчних посiбникiв складаСФться з:
1.Пiдготовки довiдкового апарату.
2.Редагування бiблiографiчного посiбника.
3.Оформлення бiблiографiчного посiбника.
Пiд пiдготовкою довiдкового апарату розумiють написання передмови вступноi частини, складання допомiжних вказiвникiв, змiсту.
Останнiм часом при складаннi бiблiографiчних посiбникiв все ширше використовуються iнформацiйнi технологii, адже бiльшiсть операцiй можуть здiйснюватися за допомогою компютера. Наприклад, вiдбiр лiтератури з електронних баз даних, складання анотацiй та рефератiв, вказiвникiв тощо.
Види i типи бiблiографiчних посiбникiв
БП подiляються на типи i види, що маСФ велике значення для бiблiотечно-бiблiографiчноi науки i практики. За структурними та методичними особливостями ГОСТ 7.0-84 Бiблiографiчна дiяльнiсть видiляСФ три основнi типи БП - бiблiографiчний покажчик, бiблiографiч?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение