Утворення муару
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
Якщо вони характеризуються ще й рiзними перiодами, то в результуючому коливаннi завжди присутня так звана рiзницева частота, значення якоi менше вихiдних i може бути яким завгодно низьким. Це явище вiдоме в технiцi як "биття частот". У двовимiрному випадку муар породжуСФться накладенням систем рiвнобiжних перiодичних лiнiй, розмiщених пiд кутом одна до одноi (рис. 5).
Рисунок 5 Приклад утворення муару при накладеннi двох систем рiвнобiжних рiвновiддалених лiнiй, розмiщених пiд кутами 5 i 10
Перiод муару Тм виражаСФться формулою
(1)
де Тр перiод растра, кут мiж системами растрових лiнiй.
Звязок перiоду муару з взаСФмною орiСФнтацiСФю решiток легко установити, обертаючи одну вiдносно одноi двi растровi фотоформи i розглядаючи iх на просвiт. Для двох лiнiйних растрiв монотоннi змiни перiоду муару i його картина повторюються через 180, а для точкових ортогональних i гексагональних вiдповiдно через 90 i 60 (рис. 6).
Просторовий спектр симетричних ортогональних растрових решiток поряд з частотою, що дорiвнюСФ ii лiнiатурi, характеризуСФться також i безлiччю iнших гармонiйних складових. Так, якщо в ортогональних напрямках вузли решiтки повторюються з кроком лiнiатури, що дорiвнюСФ 1/L, то пiд кутами 45 i arctg1/2 (рис. 7) ряди вузлiв решiтки чергуються вiдповiдно з перiодами i.
Рисунок 6 Залежнiсть перiоду муару вiд кута сумiщення двох лiнiйних (а), точкових ортогональних (б)i точкових гексагональних (в) растрiв
Рисунок 7 Частота чергування рядкiв, утворених вузлами решiтки, i кiлькiсть вузлiв у рядках рiзнi для рiзних напрямкiв
Кiлькiсть растрових точок у цих рядках обратно пропорцiйна значенням частот останнiх i вiдповiдно меншими виявляються потужностi гармонiк, якi подають данi частоти в спектрi решiток. Цi численнi частоти взаСФмодiють з частотами iнших решiток, породжуючи додатковi перiодичнi процеси рiзноi потужностi та перiодичностi.
4. Види муару
тАЬПаразитнiтАЭ просторовi частоти, породжуванi явищем муару, мають постiйне значення i присутнi на зображеннi по всьому його полю. Особливий вигляд маСФ предметний муар, що виникаСФ в результатi взаСФмодii перiодичного дрiбноструктурного рисунка текстури (на самому оригiналi) з однiСФю або декiлькома з частот просторовоi дискретизацii в репродукцiйному процесi.
Однофарбовi фоновi частини вiдбиткiв характеризуються також низькочастотним рисунком, якi вiдносять до власного або "внутрiшнього" муару. Вiн виникаСФ в результатi взаСФмодii ортогональних решiток синтезу з формованим у нiй растром.
Пiд час збiгу решiток перiод муару, прагнучи до нескiнченностi, перевершуСФ фiзичнi розмiри iлюстрацii. Навiть при незначному вiдхиленнi вiд цих кутiв на нiй мiститься лише одне розрiдження або згусток друкарських елементiв. У першому випадку растровi точки двох зображень розташовуються поруч, утворюючи найбiльшу задруковану площу, i перекриваються в iншому, звiльняючи вiд фарби найбiльшу пробiльну площу. Однак нестабiльнiсть приведення друкарського аркуша в половину кроку лiнiатури призводить до рiзкоi змiни характеру автотипного синтезу по всьому зображенню i до колiрного дисбалансу.
Приклади накладення двох точкових растрових зображень однакового перiоду при рiзних кутах iхньоi взаСФмноi орiСФнтацii наведенi на рис. 8.
0 5 15 45
Рисунок 8 Приклади утворення муару пiд час накладення двох точкових растрових зображень однаковоi частоти при рiзних кутах iхньоi взаСФмноi орiСФнтацii
При сполученнi пiд кутами порядку 510 градусiв муар утворить великi контрастнi згустки i розрiдження растрових точок, якi розташовуються у вузлах новоi решiтки, що маСФ ту саму геометрiю, що i вихiднi. Такий особливо помiтний тАЬпаразитнийтАЭ рисунок у вiтчизнянiй лiтературi iнодi називають квадратним муаром.
При подальшому збiльшеннi кута розмiри згусткiв i розрiджень зменшуються, а iхня частота зростаСФ. Деяким критичним кутам попарного сумiщення растрових решiток, що дорiвнюСФ 90, 45 i 30 (екстремуми графiкiв на рис. 6) вiдповiдають мiнiмальнi значення перiоду муару i його гранично висока частота. Друкарськi елементи рiзних фарб утворюють специфiчнi малопомiтнi фiгури. Це так званий розеточний муар (рис. 9).
Рисунок 9 Розеточний муар вiдповiдно до DIN 16457
Характер муару залежить також i вiд значень лiнiатур зображень, якi сполучаються. Так, наприклад, растровi решiтки з лiнiатурами 50 i 70 лiн/см, що сполучаються без розвороту одна вiдносно одноi, дають приблизно таку саму частоту тАЬпаразитноготАЭ рисунка, що маСФ мiiе при взаСФмному накладеннi двох растрiв лiнiатури 50 лiн/см пiд кутом 45.
5. Контраст муару
Контраст муару визначаСФться тоном або вiдносною площею друкарських елементiв частин кольороподiльних зображень. Контраст плям муару монотонно слабшаСФ вiд дiльниць середнiх тонiв до тiней i свiтiв. Переважним фактором тут СФ спiввiдношення вiдносних площ пiдкладки, що запечатуються в згустках i розрiдженнях растрових точок.
У випадку подвiйного накладення максимальний контраст маСФ мiiе, коли кожне зображення наведене шаховим полем растрових точок, тобто вiдносною площею 50%. Це значення в даному випадку маСФ i мiнiмальна сумарна задрукована площа Smin там, де друкарськi елементи i пробiли двох зображень збiгаються. КоефiцiСФнт вiдбивання в картинi муару тут ма